Відпустка без збереження ЗП для ВПО

Є можливим надання відпустки без збереження з/п за 2 варіантами (описую нижче). Але умовою їх надання (чи то на необмежений час, чи то на 90 к.д) є продовження дії воєнного стану.
Якщо воєнний стан не буде продовжено, то ні один з варіантів не є прийнятним (але поки ми можемо виходити з того, що цей стан все таки буде продовжено). Працівник має приступити до роботи, якщо не підтверджено іншу причину відсутності (лікарняний, щорічна оплачувана відпустка і т.д.).


Варіант 1 (відпустка без збереження зарплати за згодою сторін). Відпустка без збереження зарплати за згодою сторін згідно з частиною третьою ст. 12 Закону № 2136 може надаватися будь-яким категоріям працівників на період дії воєнного стану (а може й не надаватися, тобто це право, а не обов’язок роботодавця).

Така відпустка надається на підставі заяви працівника без обмеження строку, встановленого частиною першою ст. 26 Закону про відпустки, але водночас і з обмеженням: тобто на час, що не перевищує періоду воєнного стану. Оскільки така відпустка надається за згодою сторін, роботодавець може відмовити в її наданні.

Отже, під час дії воєнного стану відпустка без збереження зарплати надається:

будь-якій категорії працівників;

на підставі заяви працівника (підтвердні документи не потрібні);

лише за згодою сторін, тобто роботодавець може відмовити в наданні такої відпустки;

на конкретну кількість днів, але обмежується періодом воєнного стану.

Варіант 2 (відпустка без збереження зарплати в обов’язковому порядку). Така відпустка надається згідно з частиною четвертою ст. 12 Закону № 2136 також лише у період дії воєнного стану за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи. Спосіб підтвердження факту виїзду за межі України не визначений законом, тож рішення щодо надання відпустки в цьому випадку прийматиметься роботодавцем на підставі наданих працівником доказів, які підтверджують цей факт.

Така відпустка надається в обов’язковому порядку (тобто роботодавець не має права відмовити в її наданні) і обмежується тривалістю, що становить не більше 90 календарних днів. Цей строк відлічується з часу появи цієї норми в законодавстві, а саме з 19.07.2022. Нагадаємо, що згадана норма з’явилася у зв’язку з ухваленням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, який набув чинності 19.07.2022.

Отже, особливості надання відпустки без збереження зарплати в обов’язковому порядку під час воєнного стану такі:

роботодавець не може відмовити в наданні такої відпустки;

надається працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи;

працівник, окрім заяви, надає підтвердні документи, що він є внутрішньо переміщеною особою або виїхав за межі України (законодавством не встановлено, які саме документи має надати працівник, щоб підтвердити факт виїзду за кордон, але це може бути відмітка в паспорті про перетин кордону чи будь-який інший доказ);

надається не більше ніж на 90 календарних днів, навіть якщо працівник у заяві не вказав цього строку;

не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Якщо щось не зрозуміло з наданої консультації, то будь-ласка напишіть в коментарях нижче або з додатковими питаннями звертайтеся прямим запитом до мене.