Як в Україні можна звільнитися без двотижневого відпрацювання

Якщо виникли складнощі на роботі під час звільнення, або ви не знайшли відповіді на запитання — чи потрібно відпрацьовувати 2 тижні, 14 днів в Україні у 2022 році, рекомендуємо звернутися за консультацією до кваліфікованих юристів. 

Зміна роботи в ХХІ столітті — явище часто і, як вважають фахівці у галузі управління персоналом, необхідне професійного зростання та розвитку людини. Але, як часто радість нових пропозицій, затьмарюється проблемами пов'язаними зі звільненням. Чи потрібно відпрацьовувати 2 тижні 2022 року, як в Україні законно звільнитися без відпрацювання — ці питання цікавлять багатьох, відповіді на них дізнаєтеся зі статті нижче.

Правові підстави для звільнення без відпрацювання

Відповідно до чинного законодавства України, звільнення без відпрацювання можливе у таких випадках:

• на пропозицію від роботодавця;
• по згоді сторін;
• за особистим бажанням співробітника, враховуючи наявність поважних причин.

Якщо працівник виявив бажання звільнитися, то йому необхідно письмово повідомити роботодавця про свій намір за два тижні. Відпрацювання протягом цього часу – вибір роботодавця. Найчастіше відпрацьовувати можуть змусити, якщо для звільнення немає поважної причини, або є конфлікт між співробітником та роботодавцем. Але остання ситуація не є законною підставою для таких дій.

Лист міністерства соцполітики України від 29.08.2012 р. N 311/13/116-12 «Про звільнення за власним бажанням», вказує на те, що роботодавець зобов'язаний звільнити працівника за власним бажанням у строк, необхідний для останнього, за наявності важливих причин.

До поважних причин відносяться такі, існування яких виключають можливість співробітника працювати в конкретній компанії. У цьому співробітник повинен мати документальні підтвердження цим причин. Розглянемо найпоширеніші:

• Зміна місця проживання. Нюанс полягає в тому, що зміна місця проживання має бути такою, щоб територіально працівник перебував на значній відстані від роботи. Як документи, що підтверджують факт зміни місця проживання, можуть виступати договір про найм житла, або довідка про реєстрацію.
• Коли чоловіка переводять працювати на інше місце роботи, яке знаходиться в значному видаленні. Як документальне підтвердження можна використовувати довідку з місця роботи чоловіка.
• Очне навчання співробітника у навчальному закладі, який знаходиться на значній відстані від місця роботи. Як документ — довідка навчального закладу. При цьому всі види заочного або дистанційного навчання не можуть бути вагомим приводом для звільнення. 
• Медичні підстави неможливості проживання працівником у певній місцевості. Як документальне підтвердження — висновок медкомісії. 
• Тяжкий стан здоров'я будь-кого з членів сім'ї співробітника. Як документ — медична довідка про те, що родич потребує догляду.
• Вагітність на будь-яких термінах. Документ – медична довідка.
• Необхідність догляду за дитиною віком до 14 років. Документального підтвердження не потрібне, в окремих випадках можна додати копії свідоцтва про народження.
• Догляд за дитиною-інвалідом. Документальне підтвердження — медичний висновок або інші офіційні папери, де вказано статус дитини.
• Догляд за родичем або інвалідом 1 групи. Як документ — медичний висновок, а також довідка з жилком організації, якщо хворий та співробітник проживають, або зареєстровані на одній житлоплощі. Якщо родич або особа, яка потребує догляду, проживає окремо від співробітника, то крім медичного висновку, необхідно заяву, що співробітник може надавати допомогу хворому.
• Досягнення працівником пенсійного віку. У разі досить відповідних документів.
• Конкурсний відбір іншому підприємстві. При цьому, конкурс може бути як на державну посаду, так і немає. Як документ — виведення конкурсної комісії, заява від нового роботодавця та інші папери. 

Якщо після зібраних паперів та письмової заяви, у компанії працівник отримує відмову про прийняття документів, він має право надіслати все поштою, з повідомленням про вручення.

Крім цього, можна аналогічну заяву направити в канцелярію і зажадати відзначити отримання на копії, яку співробітник залишає у себе.

Коли працівник не отримує письмову відповідь або обґрунтовану відмову, він має право звернутися до профспілки, до трудового інспектора або вирішити питання через суд.

Існує ще одна нагода звільнитися без відпрацювання в Україні. Для цього співробітник може використати відпускні дні, які він ще не відгуляв. У цьому випадку співробітник йде у відпустку та пише заяву про звільнення. Останнім робочим днем ​​вважається останній день відпустки. Такий варіант можна використовувати коли є вільні відпускні дні та начальство згідно з такою домовленістю.

Звільнитися без відпрацювання в Україні можна, але іноді небажання сторін йти на зустріч один одному, призводить до серйозних конфліктів. Тому якщо у вас є питання, рекомендується консультація юриста.

Коли можливе зниження періоду відпрацювання

В Україні законодавчо передбачено низку ситуацій, коли час відпрацювання буде меншим, ніж два тижні. Найчастіше відпрацювання протягом трьох днів стосується тих, хто був тимчасово працевлаштований на нетривалий термін. Розірвання трудового договору з триденним відпрацюванням можливе у таких ситуаціях:

• Якщо працівник перебуває на випробувальному терміні. При цьому ініціатива звільнення може виходити як від працівника, і від роботодавця.
• Коли виконання працівником обов'язків відбувається за трудовим договором, укладеним терміном до 2 місяців. Ситуацій, за якими такий договір може бути укладений між роботодавцем та співробітником досить багато, але найчастіше це сезонна робота, коли час на відпрацювання може зайняти чверть усієї зайнятості. 

Звільнення та відпрацювання таких груп співробітників відбувається швидше, оскільки сезонна робота, випробувальний термін та інші види договірних робіт відбуваються в короткий термін, тому тривале відпрацювання безглузде.

Права та обов'язки співробітника

Співробітник будь-якого підприємства, незалежно від форми власності, має ряд прав та обов'язків. До категорії прав належать:

• Можливість відкликати свою заяву про звільнення, якщо не закінчився термін відпрацювання, встановлений законом. Коли працівник йде у відпустку, а далі планує звільнення, він має право відкликати заяву з дати початку своєї відпустки.

У ситуації із відкликанням заяви можливий виняток. Якщо на місце працівника, що звільняється, вже запрошений у письмовій формі інший працівник, то заява не має сили.

• Можливість припинення роботи до закінчення встановленого терміну звільнення. Причинами для цього можуть бути різні життєві обставини, як: вихід на пенсію, зарахування на навчання до вищого навчального закладу, переїзд на нове місце проживання та інші.
• Можливість припинення роботи до встановленого терміну, якщо причиною звільнення є порушення роботодавцем трудового законодавства.
• Можливість припинення роботи до встановленого терміну у випадку, коли співробітник має взаємовигідну угоду з роботодавцем.
• Отримати трудову книжку та інші документи, пов'язані з роботою в останній робочий день. Для цього потрібна письмова заява того, хто звільняється.
• Отримати в останній робочий день розрахунок та виплати за невикористаною відпусткою.

Датою прийому заяви про звільнення вважається:

• число того дня, коли відділ кадрів вніс відповідну інформацію до журналу обліку;
• дата, коли зроблена відмітка на заяві;
• дата вручення роботодавцю заяви від співробітника, яку було поштою надіслано за допомогою рекомендованого листа, з моментом вручення одержувачем.

Співробітник, який бажає звільнитися, має право отримати повний розрахунок за виконану роботу. Обов'язки з боку підприємства мають на увазі:

• Повну грошову виплату згідно з трудовим договором;
• Повну виплату заборгованості із заробітної плати, якщо така є;
• Одержання всіх надбавок та компенсацій, інформація про які зафіксована у трудовому контракті, нормативних актах та інших офіційних документах;
• Виплати за час, коли працівник був тимчасово непрацездатний за наявності лікарняних листів;
• Виплати з вихідної допомоги, у випадках, коли це враховано у локальних актах;
• Інші виплати, розмір та склад яких було передбачено системою оплати праці.

Усі розрахунки підприємство має здійснити до останнього робочого дня співробітника, включно. Коли перед звільненням співробітник йде у відпустку, яка не була використана раніше, розрахунок необхідно зробити не пізніше дня фактичного початку відпускного періоду.

Крім прав, при звільненні, співробітник має ряд обов'язків. Серед них:

• Повідомлення керівника про плани на звільнення. Термін обов'язкового повідомлення може змінюватись, залежно від того, яка причина звільнення.
• Необхідність забрати трудову книжку та отримати розрахунок. 
• Отримання відпускної компенсації.
• Отримання допомоги з компенсації.

Щоб звільнення пройшло гладко і швидко, під час роботи, кожен співробітник повинен знати та дотримуватись ряду обов'язків, які закріплені законодавчо, зазначені в посадових інструкціях або трудовому договорі. 

Що робити, якщо начальство відмовляє у підписанні заяви про звільнення

Співробітник, який бажає звільнитися, зобов'язаний попередити начальство про свій намір в усній формі та написати відповідну заяву. При написанні рекомендується дотримуватися правил складання офіційної документації. Обов'язково вказати дату, яку варто вважати як останній день на робочому місці.

Розглянемо порядок дій:

• Співробітник пише заяву звільнення, вказує бажання звільнитися за своїм бажанням. Документ необхідно передати до керівництва або заступника. 
• У разі, коли керівник, начальник відмовляється візувати подану заяву, її у двох примірниках можна віднести (надіслати) до канцелярії. Співробітник відділу діловодства зобов'язаний зафіксувати вхідний лист та поставити свою позначку на обох примірниках.
• Якщо відділ канцелярії фірмі відсутня, або відмовляються ставити мітку, заяву можна надіслати поштою в конверті.
• При надсиланні листа поштою необхідно вказувати адресу компанії з даними роботодавця.
• Обов'язково зробити опис вкладень, відзначити цінність листа та замовити повідомлення про вручення.
• Після того, як пройдуть два тижні з моменту, як лист із заявою буде отримано керівництвом, можна сміливо вимагати віддати трудову книжку та видати розрахунок із зарплати та інших виплат, передбачених законом.

Ситуація, коли начальство відмовляється йти на зустріч співробітнику і не розпочинати конфлікту, зустрічається часто, тому рекомендується обговорити спірні моменти з кваліфікованим юристом.

Випробувальний термін та звільнення

Перш ніж співробітника оформлять на постійній основі, більшість керівників пропонують пройти випробувальний термін, згідно зі ст. 26 КЗпП. При цьому варто пам'ятати:

• Випробувальний термін – необов'язкова частина при влаштуванні на роботу. Звільнення працівника у цей період можливе лише за власним бажанням, або через грубі дисциплінарні порушення, згідно зі ст. 40, 41 КЗпП.
• У КЗпП не вказано жодних рекомендацій щодо випробувальних термінів, тому прийом на роботу відбувається відповідно до загальних правил, враховуючи деякі організаційні особливості.
• Під час випробувального терміну співробітник може покладатися на норми КЗпП, аналогічно співробітнику на постійному робочому місці.

Якщо під час випробувального терміну співробітник усвідомив, що це підприємство йому не підходить для подальшої роботи, то він має право на розірвання трудового договору, згідно зі ст. 38 КЗпП. Співробітник повинен написати заяву та попередити роботодавця за 2 тижні до дати, коли він бажає звільнитися. При цьому роботодавець не має законних підстав для звільнення працівника до тієї дати, яка зазначена у заяві, якщо останній із цим не погоджується.

Коли працівник бажає звільнитися на випробувальному терміні з поважних причин, надавши документальне підтвердження, роботодавець зобов'язаний задовольнити його вимогу без відпрацювання протягом двох тижнів.