Про що може мовчати свідок, відповідно до статті 63 Конституції України

При затриманні поліцією, проведенні розслідування, під час свідчень, людина має право зберігати мовчання. Про це знає багато хто, причому переважно з детективних фільмів або книг. Але що ховається за цією фразою для свідка події, про яке мовчання йдеться, що таке мовчанка дізнайтеся далі з цієї статті.

Про що йдеться у Конституції

У Конституції України, стаття 63 сказано, що будь-яка людина може відмовитись давати свідчення або надати роз'яснення як від своєї особи, так і щодо родичів та інших осіб, перелік яких визначає закон.

Як підстави для імунітету свідків також можуть бути розглянуті інші права людини, такі як право на охорону недоторканності приватного життя, людську гідність, охорону особистої та сімейної таємниці.

Людина має право не давати свідчень щодо себе та кола родичів, про це також йдеться Цивільному процесуальному кодексі.

Хто може бути свідком

Свідком, у законодавстві України, називають фізичну особу, яка може мати певну інформацію, необхідну для доказової бази кримінального провадження. Свідків суд має право викликати для надання свідчень.

Свідки під час досудових допитів мають повне право на адвокатську допомогу, яка може знадобитися для захисту їхніх інтересів. Це право закріплено у Конституції України, частина 1, стаття 59.

Крім цього, користуватися адвокатською допомогою свідок може на підставі статті 66 Кримінального процесуального кодексу України. Адвокат може представляти інтереси свідка під час надання показань під час проведення інших процесуальних дій.

Крім прав, свідки також мають низку обов'язків, які необхідно виконувати:

• з'явитися на виклик слідчого, прокуратури, суду;
• бути присутнім на дачі показань, на які його викличуть слідчі, прокурор слідчого судді чи суд;
• при показаннях говорити правду як на досудових засіданнях, так і під час суду;
• не оприлюднити ті дані, що відбивають основу процесуальної дії, слідства.

Інших обов'язків у свідка на час досудових засідань чи суду немає.

Свідок стає заручником своєї ролі зі збігу обставин, незалежно від того, хотів він цього чи ні. Але це правило має виняток. У новому Кримінальному процесуальному кодексі України, ч. 2 ст. 65, позначені особи, яких не можна викликати для надання показань свідків. До них відносять священнослужителів, адвокатів, нотаріусів, лікарів, суддів, присяжних засідателів та інших, хто може бути пов'язаний професійною таємницею.

Виклик свідка — як відбувається

Свідком може бути кожна людина у тій чи іншій ситуації. Викликати на допит можуть тих осіб, які можуть мати необхідну інформацію про обставини справи, що розглядається. Виняток становлять низку осіб, перелік яких є у статті 69 КПК України.

Для виклику свідка, прокуратура, слідчий чи суд мають право застосувати різні способи. Найчастіше повістку вручають особисто, але документ може бути відправлений поштою, електронною поштою, по телефону.

Просто віддати папери недостатньо, для цього необхідно дотримуватись ряду певних правил:

• після особистого вручення свідку повістки, той повинен розписатися;
• якщо повістка була надіслана поштою, свідок зобов'язаний розписатися про її отримання;
• процедура особистого вручення може бути записана відео;
• якщо повістка надіслана в електронному вигляді, необхідно підтвердити її отримання, як правило, функція прочитання листа закладена під час надсилання.

Важливо, коли повістка була надіслана. Термін вручення документа має бути не пізніше ніж за 3 дні до виклику. Але тут є винятки, якщо слідчі дії проводяться в стислий термін, свідку може бути дано час на підготовку менше, ніж три дні.

КПК України (ст.138) передбачає ситуації, коли свідок може з'явитися виклик. Серед поважних причин:

• затримання поліцією;
• правове обмеження свободи;
• важка хвороба;
• запізніле вручення повістки.

Порядок денний, який отримує свідок для виклику та надання показань, повинен бути такий, що відповідає ст.137 КПК України. У ній мають бути необхідні реквізити та дані, які передбачає закон, а також порядок денний повинен бути надісланий своєчасно, щоб свідок мав можливість підготуватися до надання свідчень.

Якщо вимог не дотримуються, можна звернутися з відповідною заявою до слідчого, який направить ще одну повістку, виправивши попередні недоліки.

Коли свідок не має поважної причини для неявки на виклик, він зобов'язаний сплатити штраф, згідно ч.1 ст.139 КПК України — від 0,25 до 2 розмірів мінімальної зарплати.

Право зберігати мовчання — коли воно є

Свідком може відмовитися від надання свідчень або пояснень у деяких випадках, визначених законом. У п. 11 ст. 32 КПК України, позначений перелік осіб, про яких свідок може не розголошувати дані, це:

• батьки;
• подружжя - чоловік, дружина;
• діти;
• рідні сестри та брати;
• дідусі та бабусі;
• онуки.

При цьому свідок не може бути звільнений від відповідальності за надання свідомо неправдивих показань.

Свідок повинен знати, що:

• його показання та те, якими були відповіді на запитання, всі ці дані зазначені у протоколі від першої особи, максимально дослівно;
• він може попросити про самостійне написання власних показань, під час процедури обов'язково присутність слідчого та відмітка у протоколах;
• він може доповнити або змінити дані, які були внесені до протоколу;
• коли протокол допиту буде складено, свідок повинен ознайомитися з ним особисто, або попросити прочитати вголос слідчого;
• під час допиту показання свідка можуть бути записані на диктофон, відеокамеру, з обов'язковою відміткою в протоколах;
• до протоколу можуть бути додані різні фото, аудіо, відео-матеріали, а також інші документи або предмети, які доповнюватимуть та пояснюють свідчення свідка.

У ст. 19 КПК України зазначено, що процес судових засідань необхідно проводити державною мовою. В окремих випадках допускається проведення іншою мовою, якою говорить більшість населення в регіоні.

Коли йде розгляд кримінальної справи та свідок відмовляється дати свідчення, то згідно зі ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, він може понести кримінальну відповідальність. При цьому є винятки. За наявності підстав вважати, що питання свідку можуть надалі спричинити кримінальне переслідування, або вони стосуються родичів свідка, він має право відмовитися від відповіді та зберігати мовчання згідно зі статтею 63 Конституції України.

Звертаємо увагу, що до початку допиту, у суді чи на досудовому засіданні, свідку зобов'язані сказати про ті права, які він має.

Свідок має право зберігати мовчання, він може перервати свідчення, вимагати присутності адвоката, а також консультації з ним на умовах конфіденційності.

Практика показує, що навіть знання своїх прав та обов'язків не може звільнити свідка від неправомірних дій слідчих, суддів та інших осіб, причетних до допиту. Тому консультація юриста буде доречна на будь-якій стадії надання показань.

Найчастіше питання виникають у випадках, коли підозрюваного викликають на допит як свідок, але насправді його хочуть перевести у статус підозрюваного. Людина, яку викликали як свідок, не може передбачити, як надалі можуть розвиватися події, тому варто знати наступне:

• розповідаючи про події, свідком яких ви стали, не варто додумувати про те, що відбувається, говоріть тільки те, в чому впевнені;
• якщо ви погано пам'ятаєте події, або зовсім не маєте відношення до того, про що вас питають, необхідно говорити як є - участі в цьому не брав, факти події пам'ятаю неясно.

Завжди є ймовірність, що плутанина в словах і фразах надалі може бути розцінена як надання неправдивих показань, якщо ще один свідок буде говорити протилежне.

Неправдиві показання - яка передбачена відповідальність

Дача свідком помилкових показань може потягнути за собою низку неприємних наслідків.

• Якщо є докази того, що свідок дав неправдиві свідчення, або частково спотворив факти, які мають вагу для вирішення справи, на нього може чекати штраф у розмірі від 100 до 200 мінімальних заробітних плат.
• Також лжесвідчення може бути покаране штрафними санкціями у розмірі зарплати або інших доходів свідка за 1-2 місяці.
• Ще одне можливе покарання за дачу неправдивих показань - суспільно-корисні роботи на 180-240 годин;
• Виправні роботи до 2 років;
• Арешт до 3 місяців.

У випадку, коли свідки, потерпілі, а також експерти та перекладачі, причетні до надання свідчень, на добровільній основі визнають помилковість відомостей, які вони подали, вони будуть звільнені від кримінальної відповідальності. При цьому важливо, щоб таке визнання відбувалося до того, як суд ухвалить вирок або рішення.

Є ще один момент, який може звільнити лжесвідка від покарання. Якщо особу допитали як потерпілого або свідка у справі про злочин, учасником якого він був, і своїми словами намагався захистити себе від звинувачень, які йому пред'являють.