Податок на ТЗ - положення 2020

Податок на авто, поряд зі зборами за землю і нерухомість, є підвидом податку на майно, введеного у нас в 2015-му. Його платять фізичні особи, підприємства та нерезиденти. У попередні роки податок на автомобілі стягувався у вигляді:

• збору за факт першої реєстрації ТЗ;
• транспортного збору, що нараховується при проведенні технічного огляду та перереєстрації машини.

Зараз власники вносять тільки податок на авто, який часто іменується транспортним.

Головне про податок на автомобілі

У 2015-му збір повинні були платити всі власники легкових машин не старше 5 років з об'ємом циліндрів понад 2500 і 3000 куб. см. (відповідно, дизельні та бензинові мотори). З 2016 податок стали нараховувати на ТЗ з ринковою ціною більше 750 мінімальних зарплат, з 2017 - 375 мінзарплати.

У поточному році збір сплачується усіма власниками авто не старше 5 років з моменту виробництва і ціною 1771125 грн. Ринкова вартість транспортних засобів здійснюється з урахуванням їх пробігу, обсягу і виду двигуна, моделі, марки, типу коробки передач.

Платники податку - всі підприємства і організації, включаючи і закордонні, фізособи, які є офіційно зареєстрованими власниками авто. Тут є невеликий нюанс. Якщо машина реалізується за гендорученнями, збір за неї стане платити особа, внесена до Реєстру МРЕВ як власника ТЗ.

За рік ставка податку дорівнює 25000 грн. за 1 авто. Якщо хтось володіє декількома транспортними засобами, йому доведеться вносити збір за кожне з них.

Правила оплати податку на авто

Збір відповідно до положень ПКУ вноситься різними способами. Тут все залежить від статусу, в якому виступає платник податків.

Як платити фізособі?

Фіскальна служба розсилає повідомлення громадянам України за місцем їх проживання (нерезидентам - за адресою реєстрації ТЗ), в якому вказується сума податку на авто. Такі повідомлення надсилаються до 1 липня. У них, крім суми збору, вказується рахунок, що належить місцевому бюджету. Саме на нього і слід перераховувати податок.

Формально, без повідомлення від податкової власники машини можуть не платити обов'язковий збір. Фактично ж за його несплату наступають санкції. Оскаржити їх можна тільки в судовому порядку. Фізична особа має внести гроші на протязі 60 днів (календарних) після отримання повідомлення від ДПС.

Фізособи-підприємці сплачують податок за аналогічною схемою.

Як платять юридичні особи?

Бухгалтера підприємств і компаній розраховують транспортний податок самостійно, враховуючи всі авто, наявні в організації на 1 січня. Потім за адресою реєстрації машини вони подають податкову декларацію. Збір вноситься пропорційними частками поквартально.

Продаж ТС і сплата податку

Фізособи вносять транспортний збір за звітний рік передоплатою. При продажу машини, оплачений податок перерахунку і поверненню не підлягає.

Якщо ТЗ купується протягом року:

• збір за нього налічується з тієї дати, коли воно було офіційно зареєстровано;
• оплата проводиться за кількістю місяців володіння машиною покупцем;
• податкова повинна надіслати новому власнику повідомлення про суму збору.

Продаж і придбання ТЗ юридичними особами

Декларація про покупку авто підприємством оформляється протягом 30 днів з дати, коли транспортний засіб перейшло в його володіння. Податок сплачується за число місяців експлуатації машини новим власником.

Приклад. Припустимо, компанія купила ТС в липні. До 30 вересня їй потрібно в обов'язковому порядку внести податок за два місяці, а решту (за жовтень, листопад і грудень) частина - до 30 січня.

Такі ж вимоги висуваються до юридичними особам, які купують авто.

Багатьох керівників і бухгалтерів підприємств цікавить питання повернення податку на авто. Розберемо такий приклад. Юрособа володіє однією машиною на початок року. Воно подає декларацію в податкову і платить податок за наявне в його розпорядженні транспортний засіб. Але в лютому автомобіль продається і виникає ситуація переплати збору. Повернути її неможливо. Закон не передбачає будь-яких варіантів повернення надміру сплачених грошей.

Коротко про історію податку на ТЗ

Єдиним обов'язковим платежем для власників автомобілів до 2015 був збір за першу реєстрацію машини. Юрособи, крім того вносили податок щокварталу, при реєстрації і всіх наступних перереєстрації.

Збір за реєстрацію

Платниками податків вважалися всі юридичні і фізичні особи, у володінні яких знаходилися:

• літаки, вертольоти;
• водні суду;
• легкові і вантажні машини;
• інші колісні ТЗ.

Величина податку визначалася, виходячи з потужності ТС. Розрахунок суми збору здійснювався в залежності від:

• найбільшою злітної маси (для літаків і вертольотів);
• потужності двигуна в кВт або кубічних см (автомобілі та інші колісні ТЗ);
• довжини корпусу в см або потужних характеристик двигуна в кВт (водні суду без силового агрегату і з таким, відповідно).

З усіх нових ТЗ будь-якого типу брався стандартний збір, який не передбачав зменшення або збільшення розміру податку.

А ось для колишніх в експлуатацію машин задавалися спеціальні коефіцієнти.

Збір не потрібно було вносити за автомобілі:

• належали реабілітаційним центрам для дорослих і дітей-інвалідів, пансіонатам для ветеранів праці та війни, будинків-інтернатів для дітей і людей похилого віку;
• передані на безоплатній основі з місцевого або держбюджету інвалідам (за умови, що двигун МС мав об'єм не вище 1500 куб. см).

Податок на розкіш

За роки незалежності Верховна Рада різних скликань намагалася ввести спеціальний збір на багатство. Під поняття останнього потрапляли і транспортні засоби. Депутати хотіли, щоб новий податок платили власники:

• повітряної техніки, зареєстрованої у відповідному Держреєстрі;
• нові мотоцикли з двигуном понад 995 куб. см;
• легкові машини з моторами від 3990 куб. см .;
• водні суду з постійними і підвісними моторами потужністю понад 75 кВт, внесені в Судовій український реєстр або Суднової книги.

Законодавці хотіли, щоб збір за багатство оплачувався один раз - при ввезенні ТЗ через митницю в нашу країну, придбання машини, повітряних і водних судів в Україні. Ставку такого податку планували зробити 40% від ціни купленого транспортного засобу.