Оподаткування ФОП (ФОП) в 2020 році

Наступаючий рік завжди ознаменовується новим підходом до оподаткування, як правило, тягне за собою збільшення розміру податків. Перш, ніж приступити до узаконення приватної підприємницької діяльності, необхідно вибрати відповідну по всіх параметрах систему оподаткування.

Новий Податковий кодекс України, який вступив в силу в 2020 році, покликаний впорядкувати норми, які регулюють систему оподаткування фізичних осіб. Очікується, що з його впровадженням в практику, сам процес справляння податків з СПД стане більш зрозумілим і доступним за рахунок деталізації регулювання.

За новим кодексом зростає відповідальність за порушення правил справляння податків з фізичних осіб.

Зміни, передбачені в 2020 році

Перелік податків, передбачених по сплаті податків в Україні на новий рік, не зазнав істотних змін. Вони носять здебільшого уточнюючий характер.

Одним з істотних нововведень слід відзначити новий порядок експлуатації касових апаратів і підвищення з квітня верхнього порогу розміру виручки.

На сьогоднішній день в Україні діють дві системи оподаткування підприємницької діяльності: загальна та спрощена система. І в тому, і іншому варіанті в основі оподаткування лежить прибуток, що представляє собою різницю між доходом від основного виробництва і витратами на забезпечення процесу виробництва і пов'язаних з його обслуговуванням витрат. Слід зазначити, що загальна система ближче великим виробникам, які мають високий дохід.

Загальна система оподаткування ФОП

Податок з доходів фізичних осіб є провідним податком для СПД. Норма справляння становить 18% від бази оподаткування. Правилами Податкового Кодексу регламентуються і контролюються обліки витрат і доходів, пов'язані безпосередньо з основним виробництвом об'єкта. Платники податків щомісяця здійснюють попереджувальні виплати в розмірі 1/12 частини від суми податку, нарахованого за попередній рік.

СПД зобов'язані сплачувати податок на додану вартість, для чого вони реєструються:

• в обов'язковому порядку, якщо їх сума доходу за рік понад 1 млн. Грн;
• в добровільному порядку, якщо річна сума доходу менше 1 млн. грн.

Єдиний соціальний внесок, введений в якості альтернативи відрахувань до Пенсійного фонду і фондів соцстраху, становить 22% від суми виручки. 

Максимальні нарахування з 2020 року не повинні перевищувати розрахунків з 15 розмірів встановленої мінімальної зарплати. А з 2017 року був встановлений мінімальний розмір сплати страхової суми 1039, 06 грн., В незалежності від одержуваного річного доходу і роду діяльності.

Утримання з зарплат підприємець повинен здійснювати в разі, якщо він використовує найману робочу силу. Щомісяця йому належить утримувати і сплачувати до бюджету податки і збори з зарплат: податок на зарплату працівника, військовий збір, соціальний внесок з фонду оплати праці (оплачує підприємець) за ставкою 22%.

Використання касового апарату підприємцями регламентується нормами ЗУ «Про використання реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Спрощена система оподаткування СПД

За цією системою працюють ІП, представники малого та середнього бізнесу. ССО є новою формою податкового режиму, який замінює кілька податків на менший за розміром єдиний податок. Багато з ІП майже не залучають до основної діяльності найманих працівників. Ставки за цією системою значно нижче, ніж по загальній, так і сам порядок розрахунку простіше і зручніше. Тому підприємці не відчувають необхідність вдаватися до допомоги висококласних фахівців у сфері фінансів, а самі ведуть всі розрахунки з податковою службою.

Низьке податкове навантаження на підприємців робить цю систему найбільш привабливою для невеликого виробництва або сфери послуг населенню.

Порівняння діючих систем показує, що кожна з них має свої переваги і недоліки в порівнянні один з одним. Якщо загальна система не має ніяких обмежень за видами діяльності і має право використовувати кількість найманих робітників на свій розсуд, то спрощена система обмежує індивідуальних підприємців рамками дозволених сфер діяльності, заборонами на наймання робочої сили і градацією ставок на єдиний податок.

Усередині самої спрощеної системи виділяються 3 групи платників податків. Віднесення ІП до тієї чи іншої групи залежить від обсягу виручки та кількості найманих робітників. Чим більший дохід і кількість залучених до виробництва людей, тим вище розмір податку, що стягується. Однак, якщо в загальній системі він становить 18%, то в спрощеній найвищий розмір ставки становить 5% від виручки.

Кожен підприємець, в залежності від сфери діяльності основного обороту коштів і доходів, сам має право вибрати найбільш зручну для нього систему оподаткування і діяти в рамках правил нового Податкового кодексу.