Відмова йти на 0

Вітаю!

В Збройних Силах України, в умовах дії воєнного стану, підготовка осіб призваних по мобілізації здійснюється за програмою базової загальновійськової підготовки, з подальшим навчанням за визначеною військово-обліковою спеціальністю.

Підготовка складається з декількох етапів.

• Мобілізовані військовослужбовці прибувають до навчальних центрів де з ними проводиться базова загальновійськова підготовка для всіх військово- облікових спеціальностей з терміном до 30 діб.
• Після навчання особовий склад направляється на фахову підготовку для опанування військовослужбовцями військово-облікової спеціальності з термінами підготовки до 30 діб.
• Для опанування військовослужбовцями нових видів ОВТ, форм і способів ведення бойових дій, з військовослужбовцями проводиться підвищення кваліфікації з термінами до 15 діб.

ВИ  НЕ МОЖЕТЕ ВІДМОВИТИСЯ ВИКОНУВАТИ НАКАЗ - ЗА ЦЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. 

В січні 2023 року Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо посилення відповідальності для військовослужбовців за самовільне залишення поля бою, військової частини чи іншого місця служби, невиконання наказів та інші порушення військової дисципліни.

За цим законом, зокрема, судам заборонять пом'якшувати покарання чи давати умовні терміни для військових, засуджених за окремі види злочинів:

- непокора (ст. 402)

невиконання наказу (ст.403)

погрози або насильство щодо начальника (ст.405)

самовільне залишення військової частини (ст.407)

дезертирство (ст.408)

самовільне залишення поля бою (ст. 429)

Також зростають терміни покарання за військові злочини.

НЕ ТРЕБА ОФІЙЦІЙНО ВІДМОВЛЯТИСЯ І ТИМ БІЛЬШЕ ПОДАВАТИ РАПОРТ ПРО ВІДМОВУ І ТОДІ НЕ БУДЕ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

Конституція України | від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (rada.gov.ua)

"Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї

1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

2. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення".

Написання рапорту про відмову виконувати наказ - буде доказом вашої вини у провадженні про невиконання наказу, тобто визнанням вини.

Я РАДЖУ ПИСАТИ РАПОРТ НА ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ, З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ У ВАС ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ ТА ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО МОЖЛИВІСТЬ ПОДАЛЬШОГО ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" 

(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/conv#n...):

Стаття 11. Право військовослужбовців на охорону здоров'я та медичну допомогу

1. Охорона здоров'я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Турбота про збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків військової служби.

Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи.

За відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

СТАТУТ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ 

(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text):

Лікувально-профілактичні заходи

254. Військовослужбовці зобов’язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов’язаний направити хворого до медичного пункту частини.

255. Амбулаторний прийом проводиться в медичному пункті військової частини лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини.

Військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.

260. На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

ТАКОЖ ПАРАЛЕЛЬНО ДРУГИМ РАПОРТОМ ЗВЕРНІТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ.

Військовий психолог — це фахівець, який вміє розпізнавати негативні психічні стани військовослужбовців та може надати кваліфіковану допомогу щодо збереженням психічного здоров’я особового складу. Вміє розпізнати проблеми у військовому колективі та забезпечити шляхи їх вирішення.

Головне завдання військового психолога — допомогти таким чином, щоб той виконував своє завдання на високому рівні. Військовий психолог оцінює морально-психологічний стан колективу та забезпечує його якісне функціонування для виконання завдань за призначенням.

З важливого — військовий психолог розуміється у розпізнаванні бойових психічних травм, впливові на морально-психологічний стан колективу та шляхах відновлення боєздатності особового складу.

Для будь-якого військовослужбовця морально-психологічна підтримка потрібна на всіх етапах його військової служби, адже зазвичай військова служба — це професія, яка несе в собі велике навантаження: як моральне, так і фізичне.

Досвідчений, компетентний психолог може провести якісну психологічну діагностику на наявність психологічної травми та її наслідків. Після цього він проводить психологічну роботу відповідно до Протоколу надання психологічної допомоги військовослужбовцям Збройних сил України в бойових умовах. Якщо військовослужбовцю не достатньо допомоги психолога, то його направляють на лікування у медико-реабілітаційні заклади.

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ може звернутися самостійно у центр морально-психологічного забезпечення. Але у кожній військовій частині є групи контролю бойового стресу. У кожному підрозділі, батальйоні та загоні є свій психолог. Є заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення.

Координати центру: https://web.facebook.com/CMASua/?_rdc=1&_rdr

Телефон центру: +380 44 454 7429

НІ В ЯКОМУ РАЗІ ВІДКРИТО (ПИСЬМОВО АБО УСНО) НЕ ВІДМОВЛЯЙТЕСЬ ВІД ВИКОНАННЯ НАКАЗУ. 

РАПОРТОМ ВИМАГАЙТЕ ВІДПРАВИТИ ВАС НЕ МЕДИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ.