Підписана відмова від виконання бойового завдання

Добрий день. З 21.03 мобілізований до ЗСУ. З 01.05 на "0" позиції. З 31.08 по 14.09 знаходився в лікарні (контузія). Після повернення в частину ротний знов надсилає на позицію де була контузія, там нічого не змінилося. Написав відмову. Забрали зброю. Що робити? Як діяти? В жовтні начебто повинна бути ротація, але до неї потрібно ще дожити.

25.09.2022 19:14 4093

Консультация исполнителя

Добрий вечір.

Відповідно до Кримінального кодексу України Вам загрожує відповідальність за статтею 402  Кримінального кодексу. У даному випадку необхідно встановлювати, чи був наказ, який Ви відмовились  виконувати законним.

Відповідно до ст 402. ("Непокора") Кримінального кодексу України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text) встановлено, непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу - карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно вчинено групою осіб або спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Непокора, вчинена в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

4. Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Примітка. Під бойовою обстановкою в розділі XIX цього Кодексу слід розуміти обстановку наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї і техніки стосовно військового супротивника або військовим супротивником. Обстановка бою, в якому бере участь військове з’єднання, частина (корабель) або підрозділ, розпочинається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою.

Відповідно до ст 403. ("Невиконання наказу") Кримінального кодексу України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text) встановлено, 

1. Невиконання наказу начальника, вчинене за відсутності ознак, зазначених у частині першій статті 402 цього Кодексу, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі на строк до двох років.

2. Те саме діяння, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.";

Застосувавати 403 КК України не вбачаю можливість, оскільки відсутні тяжкі наслідки, тому Вам загрожує ст.402 КК України "Непокора".

Непокора - це відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу. Невиконання наказу - це невчинення дій, які підлеглий зобов'язаний виконати згідно з виданим йому наказом, або вчинення заборонених наказом дій, а також несвоєчасне чи неповне виконання наказу.

Згідно зі ст. 39 Кримінального Кодексу України  "Крайня необхідність"

1. Не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.

3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.

Згідно зі ст. 41 Кримінального Кодексу України наказ або розпорядження є законними в таких випадках:

1) якщо відданий у належному порядку. Під належним порядком варто розуміти порядок віддання (видання) наказів, встановлений законом або підзаконними нормативно-правовими актами. В усіх випадках обов'язковим елементом порядку віддання наказу є дотримання тієї його форми, якої вимагає законодавство, а в разі віддання наказу в письмовій формі - його підписання уповноваженою на це службовою особою;

2) якщо відданий відповідною особою в межах її повноважень. Під вжитими в ст. 41 словами «відповідною особою» варто розуміти орган або службову особу, до компетенції яких належать питання, що вирішуються в наказі. Наказ не повинен виходити за межі того обсягу повноважень, якими наділені орган чи службова особа, що його віддають. Якщо наказ відданий із явним перевищенням повноважень, які мають відповідна службова особа чи орган, такий наказ не вважається законним, а особа, яка його виконала, підлягає за це відповідальності на загальних підставах (ч. 4 ст. 41 КК України). Наказ є обов'язковим для виконавця, якщо, по-перше, він відданий службовою особою чи органом виконавцеві, який відповідно до законодавства повинен виконувати наказ унаслідок свого підпорядковування по роботі чи службі або з інших підстав, а по-друге, дії, вчинення яких вимагає той, хто віддав наказ, входять до кола трудових чи службових обов'язків виконавця;

3) який за змістом не суперечить чинному законодавству;

4) якщо не пов'язаний із порушенням конституційних прав і свобод людини й громадянина.

Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно кримінально протиправний наказ або розпорядження.

Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними та для його кваліфікації значення не мають. Проте якщо наказ не виконаний із мотивів його явної незаконності, то відповідальність виключається .

У результаті розгляду вироків суду з кримінальних проваджень щодо злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), передбачених ст. ст. 402 та 403 КК України, можна зазначити, що суди більшості областей України призначають покарання за злочини, передбачені ч. 1 ст. 402 КК України, з урахуванням ст. 69 КК України; за злочини, передбачені ч. 3 ст. 402 КК України, призначають суб'єкту злочину покарання у виді позбавлення волі та в силу ст. ст. 75, 76 КК України звільняють особу від відбування призначеного покарання, встановивши їй іспитовий строк.

Таким чином, для правильного розмежування та юридичної кваліфікації цих злочинів необхідно достовірно й точно встановити, яке ставлення суб' єкт має до наслідків, що настали, у який період було вчинено кримінальне правопорушення та чи наявні обставини, що виключають злочинність діяння, передбачені ст. ст. 39 і 41 КК України.

Згідно статті 60 Конституції України, Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно статті 62 Конституції України,Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно статті 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Тобто, якшо військова частина надіслала повідомлення про вчинення кримінального провадження, то буде відкрито кримінальне провадження за ст. 402 ККУ, однак, саме відкриття провадження не веде одразу до покарання, оскільки буде здійснюватись досудове розслідування по факту, при наявності доказів прокурор вручить підозру, а потім справу передадуть до суду, та у судових засіданнях буде вирішуватись питання про притягнення до відповідальності, однак на кожному етапі повинні встановити чи є склад злочину та чи не був наказ незаконим.

Також, Ви повині відмовлятись від показань стосовно себе відповідно до ст.63 Конституції України, а у разі відкриття провадження(оголошення підозри) обовязково зверніться до адвокату.

У Вашому випадку, якщо у Вас не проводилось належне навчання, зокрема поводженні зі зброєю, строєвій, Вашій посаді(якщо посада(спеціальність) потребує) та військовій справі, наказ може бути визнаний незаконним. Крім того, необхідно дивитись на інші обставини проходження служби та порушення з боку військової частини та командування.  Також, якщо Ви є обмежено придатним до військової служби(однак зазначу, що повинно бути зазначено "обмежено придатний до військової служби", тобто ВЛК, що проведена у мирний час не є доказом) або є захворювання для визнання Вас таким, це буде сприяти визнання наказу незаконним, оскільки обмежено придатні не підлягають відправленню у бойову частину згідно п.20.3(20.4) Положення про ВЛК(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text).

Також, просто відмовлятись я не раджу, раджу написати пояснення у формі рапорту, та посилатися на наявну обставину, що Ви не проти проходження військової служби, однак після контузії є проблеми зі здоров'ям, та вважаєте, що будете корисним у частині при виконання інших завдань. Для закріплення цієї позиції можете з урахуванням Вашого стану писати рапорт на проведення ВЛК, це затягне час, у разі встановлення обмеженої придатності підтвердить Вашу відмову та у разі встановлення обмеженої придатності дасть підставу для переведення.

Для визначення погіршення Вашого стану здоров’я та призначення лікування Ви повинні отримати направлення на медичний огляд ВЛК. Згідно Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міноборони України від 14.08.2008 № 402(далі- Положення )(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text),

 6.1. Направлення на медичний огляд проводиться: б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами. 

Відповідно до статті 119 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усі пропозиції, заяви чи скарги розглядаються і вирішуються у строк не більше одного місяця з часу їх отримання, а ті, що не потребують додаткового вивчення й перевірки, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів з часу їх надходження.Якщо у місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, командир встановлює новий строк, про що сповіщається військовослужбовець, який подав звернення. При цьому загальний строк розгляду пропозиції, заяви чи скарги не може перевищувати сорока п`яти днів.  Вам необхідно подати рапорт командиру військової частини або медичної частини.

Лікування та ВЛК

Згідно Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міноборони України від 14.08.2008 № 402(далі- Положення )(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text),

6.14. Загальний термін безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні у військових (цивільних) лікувальних закладах, включаючи і відпустку за станом здоров'я, у мирний час не повинен перевищувати 4 місяці, а для хворих на туберкульоз - 12 місяців. Після закінчення визначеного терміну перебування на безперервному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я військовослужбовці підлягають медичному огляду для визначення ступеня придатності до військової служби. У разі визнання їх ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час вони можуть бути подані до звільнення з військової служби до виписки із військового (цивільного) лікувального закладу.

6.15. Відпустка за станом здоров'я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК.

При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров'я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.

Після закінчення відпустки за станом здоров'я військовослужбовці (крім курсантів ВВНЗ) за рішенням військових комісарів, начальників гарнізонів або органів управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України можуть пройти повторний медичний огляд за місцем проведення відпустки для визначення придатності їх до військової служби.

6.35. У воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров'я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров'я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань - повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки за станом здоров'я записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка за станом здоров'я, і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою.

Якщо після продовження відпустки за станом здоров'я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов'язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.

Вам необхідно подати рапорт командиру військової частини або медичної частини з проханням видати направлення на ВЛК. Ви повинні поскаржитися на проблеми зі здоров'ям та порушення п. 6.14, 6.35 Положення, та повідомити про це у формі рапорту командиру частини або медичної частини. До рапорту додаються медичні документи, що підтверджують Ваше захворювання. Рапорт підлягає реєстрації у відділі діловодства військової частини(у разі відстутності доказів отримання або відсутності реєстравції рапорту- за рапортом не виникає юридичних наслідків), при відмові реєструвати, рапорт необхідно отправити поштою(з описом - цінним листом).

Зразок рапорту

Командиру____________________________

 ________

_______________________________________

(прізвище, ініціали)

 

 

Посада,  В/ч __________

_______________________________________

(прізвище, ініціали)

 

адреса зареєстрованого місця проживання:

_______________________________________

місце отримання поштової кореспонденції:

_______________________________________

номер засобів зв’язку: 

_______________________________________

електронна адреса: 

_______________________________________

Я,_______________________________________________________________________________________ (ПІБ, посада, звання, військовий підрозділ), призваний на військову службу під час загальної мобілізації, через введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 р. 

- за станом здоров'я - на підставі укладання (постанови) військово-лікарської комісії

   Відповідно до п. 113 Указу Президента «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10.12.2008 № 1153/2008, переміщення військовослужбовця за станом здоров'я або за станом здоров'я членів його сім'ї здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.

     Відповідно до п.п. г) п. 20.3 Положення про ВЛК, при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту, зокрема: «Обмежено придатний до військової служби». Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

     Прошу Вашого клопотання перед вищим командуванням про переведення мене ____________________________________________________________________(ПІБ, звання) до служби у частину (підрозділ) забезпечення військової частини або військовий комісаріат(ТЦК та СП) або установу, організацію, навчальний заклада за станом могоздоров'я по службі відповідно до постанови(довідки) військово-лікарської комісії від ___.___.___. 

 

Додатки : 1) Постанова(довідка) військово-лікарської комісії від ___.___.___ р. 

                2) Медичні документи(у разі наявності)

Відповідно до п.п. г) п. 20.3 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міноборони України від 14.08.2008  № 402(далі- Положення про ВЛК)(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text), при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту, зокрема: «Обмежено придатний до військової служби». 

Одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. 

Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

Згідно ст. 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, що затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text), призначення військовослужбовців на посади здійснюється:

1) на вищі посади - у порядку просування по службі;

2) на рівнозначні посади:

за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

3) на нижчі посади:

за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

Відповідно до п. 113 Положення про проходження військової служби (далі - Положення) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text) – Військовослужбовця може бути переміщено на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення: 

- за станом здоров'я - на підставі укладання (постанови) військово-лікарської комісії  

Якщо у Вас виникнуть додаткові питання можете звертитися на пошту lexfirmgp@gmail.com або за допомогою месенджерів(0951856806).

Дякую за звернення, буду вдячний за відгук.

Якщо подобається, тисни кнопку
Не нашли ответа на свой вопрос? Тогда задайте платный или бесплатный вопрос
Підписуйтесь на B2BConsult.ua в соціальних мережах!
І будьте в курсі правових, податкових, фінансових новин України, а також нашого сервісу!

Підписатися в Facebook

Підписатися в Instagram

Підписатися в Telegram