Чи можуть мене мобілізувати, якщо є проблеми з зором

  Відповідно до п. 1.1. розділу 1 (Основи організації військово-лікарської експертизи) Положення Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міноборони України від 14.08.2008  № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

    Пунктом 1.2. цього Положення встановлено - військово-лікарська експертиза - це:

1. медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строковоївійськової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
2. визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
3. установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.

   Згідно з п. 1.1. розділу 2 (Медичний огляд, загальні положення) Положення медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

   Відповідно до п. 1.2. розділу 2 (Медичний огляд, загальні положення) Положення Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).

  Згідно з Розкладом хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, затвердженим Положенням «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (Наказ Міноборони України від 14.08.2008  № 402), вказані Вами захворювання відносяться до ст. 13, 31 цього розкладу.

Витяг з Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення)

   Відповідно до Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, затвердженого вказаним вище Положенням (Додаток 2 до Положення), до статті 13:

   Медичний огляд громадян та військовослужбовців при визначенні ступеня придатності до військової служби, до навчання у ВВНЗ проводиться після стаціонарного обстеження в умовах спеціалізованого лікувального закладу.

    До пункту «а» належать:

- стійкі, значно виражені розлади, зумовлені тяжкими формами цукрового діабету з високою гіперглікемією (більше 13,7 ммоль/л) і глюкозурією, ацетонурією, схильністю до частих гіпоглікемічних станів, кетозом, універсальною ангіопатією (ретинопатія, гломерулосклероз тощо), які потребують для компенсації вуглеводного обміну 60 одиниць інсуліну на добу і більше;

- тяжкі форми вузлового зоба, дифузного токсичного зоба (різко виражене схуднення, адинамія, виражений екзофтальм, задуха у спокої, частота пульсу 120 ударів на хвилину і більше, порушення серцевого ритму, різноманітні вісцеральні прояви);

- тяжкі форми гіпотиреозу, що потребують призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозуванні 100 мг та більше на добу;

- нецукровий діабет, що потребує постійного проведення замісної терапії.

До цього пункту належать також усі хвороби залоз внутрішньої секреції (гіпофізу, наднирників, щитоподібної, білящитоподібної та статевих залоз) з незворотними змінами органів і систем та різкими порушеннями їх функцій.

    До пункту «б» належать:

- стійкі помірно виражені розлади, зумовлені хворобами ендокринних залоз середньої тяжкості, коли при відповідному лікуванні зберігається незначне зниження працездатності оглядаємого;

- цукровий діабет середньої тяжкості з помірною гіперглікемією (не більше 13,7 ммоль/л) та глюкозурією. Компенсація вуглеводного обміну досягається пероральним уживанням цукрознижувальних препаратів або введенням інсуліну до 60 одиниць на добу на фоні постійної дієтотерапії. Ацетонурія, кетоз, діабетичні коми в анамнезі відсутні;

- токсичний зоб середнього ступеня тяжкості (зниження ваги тіла на 20% від початкової, помірна тахікардія до 120 ударів на хвилину, характерні очні симптоми);

- гіпотиреоз середнього ступеня тяжкості, що потребує призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозуванні 50-100 мг на добу;

- аліментарне ожиріння III ступеня.

До цього пункту належать також усі захворювання залоз внутрішньої секреції з помірними порушеннями функцій.

    До пункту «в» належать:

- форми цукрового діабету з невисокою гіперглікемією (8-9 ммоль/л), яка легко нормалізується дієтою, працездатність хворого збережена;

- легкі зворотні форми дифузного токсичного зоба (легка неврозоподібна симптоматика, зниження толерантності до фізичного навантаження, тахікардія з частотою пульсу до 100 ударів на хвилину);

- легкі форми гіпотиреозу, що потребують призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозуванні до 50 мг на добу;

- дифузний та вузловий зоб 3 стадії без порушення функцій щитоподібної залози.

- гіпоталамічний синдром нейроендокринної форми (ожиріння I-II ступенів, гіпертензія, порушення толерантності до вуглеводів, наявність стрій на тулубі, кінцівках);

- підгострий тиреоїдит з рецидивним перебігом;

- аліментарне ожиріння II ступеня.

    Пояснення до статті 31.

  Для придатності до військової служби осіб, яких оглядають за графами I, II, III Розкладу хвороб, гострота зору для далі з корекцією повинна бути не нижче 0,5 на одне око і 0,1 на друге око або не нижче 0,4 на обох очах. У сумнівних випадках гострота зору визначається за допомогою контрольних методів досліджень.

  Особи, які користуються контактними лінзами, повинні мати окуляри, гострота зору в яких дає змогу забезпечити виконання службових обов'язків.

  Під час корекції звичайними сферичними лінзами, а також у разі некоригованої анізометропії в оглянутих за графами I, II, III Розкладу хвороб ураховується гострота зору з практично стерпною корекцією, тобто з різницею в силі лінз для обох очей не більше 2,0 дптр. Корекція астигматизму будь-якого виду повинна бути повністю проведена циліндричними або комбінованими лінзами.

    З огляду на викладене, відповідь.

  Для того, аби Вас визнали непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, Ваші захворювання мають спричиняти втрату функцій, віднесених до пунктів «а» відповідних статтей.

  Як вбачається із самих статтей 13 та 31, а також пояснень до них, на мою думку,  аутоімунний тиреоїдит відноситься до пункту «в» ст. 13. Щодо проблем із зором вони  також не відносяться до пункту «а» ст. 31.

  Отже, я вважаю, що за результатами проходження ВЛК Вас можуть визнати непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

   У такому випадку Ви підлягатимете мобілізації.

   Але, це лише моє припущення. Так як визначити ступінь втрати функцій може лише комісія.

 Має значення наскільки особа втратила певні функції через наявність відповідного діагнозу і чи можливо з відповідною ступінню втрати функцій виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

  Тобто, відноситься ваша ступінь втрати функцій до п. «а» чи до інших пунктів може встановити лише ВЛК.

  У разі Вашої незгоди з висновком ВЛК Ви маєте право його оскаржити до вищої ВЛК або до Центральної ВЛК в порядку, визначеному Положенням Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міноборони України від 14.08.2008  № 402.