Законодавчі положення зняття судимості з особи

Згідно з положеннями Кримінального кодексу України після набрання обвинувальним вироком суду сили засуджений не тільки починає відбувати покарання, але після його відбуття ще вважається таким, що має судимість.                                                                                                                                        

Поняттю «судимість» присвячено окремий Розділ ХIII Кримінального кодексу України. Фактор судимості має значення для людини, якщо вона вчинить новий злочин,  а також враховується і при інших обставинах. Адже не секрет, що саме її наявність ставить додаткові перепони і в інших сферах життя людини, прагненні знайти нове місце роботи, служби, отримати додаткові пільги від держави, тощо.                                                                                                 

Поряд з цим, держава надає можливість особі не тільки розраховувати на автоматичне погашення судимості після певних термінів, але й можливість клопотати винній особі про дострокове зняття судимості.                                                                         

Подібна можливість допускається, якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення. Рішення про зняття судимості приймає суд. Але потрібно і пам`ятати, що зняття судимості до закінчення термінів, зазначених у статті 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні злочини. 

Важливим є і те, що зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного в статті 89 цього Кодексу. 

В усіх інших випадках, якщо ж винна особа відбуло призначене судом покарання не за вчинення зазначених злочинів, то вона може, після зазначеного терміну, звернутися  з клопотанням до суду, який постановив обвинувальний вирок, який набрав законної сили.                                                         

У клопотанні описуються дані про визнання заявника (засудженого) винним за вироком суду з посиланням на це та інші рішення суду, описуються ті обставини і події з документальним підтвердженням, що винна особа стала на шлях виправлення і довела своєю поведінкою в побуті, в сім`ї , в суспільстві, що більш не скоїть злочину. До клопотання додаються і підтверджуючі всі ці факти документи (судові рішення, характеристики, довідки, грамоти, нагородні документи, інше). 

Після підготовки клопотання підписується заявником (засудженим) і подається до того суд, який постановив обвинувальний вирок.                                       

За будь-яких обставин, як би клопотання не було складено, суд зобов`язаний його розглянути протягом 10 (десяти) днів з моменту надходження. 

За результатами розгляду клопотання та доданих до нього матеріалів суд може або задовольнити його, або відмовити в задоволенні. Якщо буде останній варіант, то засуджений має право оскаржити таке судове рішення в суді апеляційної інстанції.