Реалізація лікарських засобів на фельшерсько акушерських пунктах на селі

Торгівля може здійснюватися будь-яким чином, варіантів дуже багато. Головне, щоб ця торгівля не виходила за межі п.158 Ліцензійних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 929:: «У сільській місцевості у разі відсутності аптеки або структурного підрозділу аптеки роздрібна торгівля лікарськими засобами за переліком, установленим МОЗ, здійснюється у приміщеннях фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктів, сільських, дільничних лікарень, амбулаторій, амбулаторій загальної практики — сімейної медицини працівниками цих закладів, які мають медичну освіту, на підставі договорів, укладених із ліцензіатом, що має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами». Цей пункт необхідно читати і виконувати при здійсненні торгівлі повністю і буквально. Така торгівля може бути:
1. Тільки у сільській місцевості (в містах такої торгівлі бути не може).
2. Тільки в разі відсутності аптеки або структурного підрозділу аптеки (наявність в сільському населеному пункті аптеки або її структурного підрозділу унеможливлює таку торгівлю).
3. Не будь-якими препаратами, а тільки лікарськими засобами за переліком, установленим МОЗ України.
4. Тільки у приміщеннях: а) фельдшерських; б) фельдшерсько-акушерських пунктів; в) сільських, дільничних лікарень; г) амбулаторій; д) амбулаторій загальної практики — сімейної медицини (не можна здійснювати торгівлю лікарськими засобами поза приміщеннями цих 5 видів закладів, тобто в конюшнях, майстернях, крамницях, на вулиці чи будь-де: можна тільки в приміщеннях, вказаних в підпунктах «а», «б», «в», «г», «д» п. 4 і більше ніде).
5. Тільки працівниками вказаних в п. 4 закладів, які мають медичну освіту (родичі, друзі, будь-які особи, які не є працівниками закладів, вказаних у підпунктах «а», «б», «в», «г», «д» п. 4, не можуть здійснювати таку торгівлю: для прикладу і кращого розуміння — фельдшер, що працює у ФАПі села Калинівка, не може здійснювати торгівлю у ФАПі села Малинівка).
6. Тільки на підставі договорів, укладених з ліцензіатом, що має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами (тобто наявність ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами є обов’язковою умовою укладення такого договору).
Таким чином, лікарському закладу не потрібно мати ліцензію на роздрібну торгівлю ліками, обумовлену в п. 158 Ліцензійних умов. Йому (лікувальному закладу) треба тільки укласти договір з аптекою (суб’єктом господарювання), в якої така ліцензія є. Жодних перешкод для того, щоб бюджетна установа (лікувальний заклад) уклала договір на реалізацію лікарських засобів з аптекою, в якої є зазначена ліцензія, не існує. Такі перешкоди можуть бути лише надуманими. Усі вимоги, які обов’язково повинні бути дотримані, зазначені, знову ж таки підкреслю, у п. 158 Ліцензійних умов.
Акцентую увагу на тому, що цей пункт Ліцензійних умов не містить жодних обов’язкових умов до виду договору. Цей договір має бути укладений з одного боку обов’язково ліцензіатом, а з другого боку може бути будь-хто, в кого є правосуб’єктність укладати такі договори, — головний лікар, завідуючий ФАПу. А ще це може бути трудовий договір, за яким працівник ФАПу працевлаштовується до ліцензіата на роботу за сумісництвом. Головними умовами цього договору, які висуває держава, є саме вимоги п. 158 Ліцензійних вимог. Все інше регламентується Цивільним, Господарським або Трудовим кодексами.

Отже, враховуючи вищевикладене, книгу обліку повинен брати ліцензіат з яким було укладено договір.

З повагою, ТОВ "Юридична консультація"ЛіАС"