Все що установа отримала від списання основних засобів, слід відобразити у бухгалтерському обліку. Так, інші основні засоби оприбутковуємо на субрахунки бухгалтерського обліку основних засобів. Придатні для ремонту матеріали, вузли, деталі, агрегати оприбутковуємо як запаси на субрахунках:
1513 «Будівельні матеріали»;
1515 «Запасні частини»;
1517 «Сировина і матеріали»;
1518 «Інші виробничі запаси».
Непридатні деталі, матеріали оприбутковуємо як вторинну сировину (брухт) на субрахунку 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу».
Отримані від списання основних засобів запаси оприбутковуємо:
за чистою вартістю реалізації;
в оцінці можливого їх використання.
Цю оцінку визначаємо виходячи з вартості подібних запасів, які обліковує установа на своєму балансі, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації. Витрати на ремонт отриманих матцінностей, які будуть використовуватися як запасні частини, включаємо до їх первісної вартості (п. 15 розд. ІІ Методрекомендацій до НП(с)БОДС «Запаси»).
Отримані матеріальні цінності, які оприбутковуємо і відображаємо на субрахунках 1513, 1515, 1517, 1518, визнаємо доходом спеціального фонду з відображенням їх суми за кредитом субрахунка 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі». А оприбуткований брухт – на субрахунку 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу» визнаємо доходом спеціального фонду з відображенням його суми за кредитом субрахунка 7211 «Дохід від реалізації активів».
Операції з оприбуткування матцінностей є надходженнями у натуральній формі, а тому їх:
проводять у межах планових показників в частині поточних видатків на придбання запасів;
відображають у бухгалтерському обліку виконання бюджету.
Для цього установа складає і подає до місцевого органу Казначейства довідку про надходження у натуральній формі. У ній вона відображає вартість цінностей, які отримані від списання основних засобів. На цьому наголошує і Казначейство (лист від 23.01.2018 № 16-08/75-1420). Форми довідок про надходження у натуральній формі для установ, які утримуються з державного і місцевих бюджетів, різні (див. таблицю).
Списання основних засобів (проводки) відображено у таблиці.
Якщо підприємство є платником ПДВ, то тоді у тому звітному періоді, в якому відбулася ліквідація, треба:
Увага: добровільна ліквідація ОЗ у платника ПДВ має наслідком обов’язкове нарахування й сплату цього податку.
З приводу реєстрації податкової накладної роз'яснюю, чому саме рекоменду. такі строки, так як ситуація чітко в ПК та податківцями не врегульована. Тому альтернативний строк реєстрації – продовж 20 календарних днів за останнім календарним днем місяця, що настають за місяцем складання накладної, – тут не підходить. Адже він застосовується до податкових накладних за пунктом 198.5 ПК з (п. 201.10 ПК), а у підпункті «г» пункту 198.5 ПК прямо вказано, що він не застосовується до господарських операцій з «нашого» пункту 189.9 ПК. Та й у пункті 189.9 ПК вказано, що така операція з ліквідації ОЗ розглядається як умовне постачання, а отже, й правила до реєстрації слід застосувати такі ж самі, як для податкової накладної на продаж ОЗ. Якщо з цим не погоджуєтеся, то слід звернутися за індивідуальною податковою консультацією до ДПС, якщо планується така ліквідація ОЗ.
Увага: ліквідація ОЗ = умовне постачання (п. 189.9 ПК).
Згідно з п. 3 Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 301 (далі - постанова № 301), списання з балансу багатоквартирного будинку міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, державним підприємством або органом місцевого самоврядування, на балансі яких перебувають багатоквартирні будинки (далі - балансоутримувач), у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності (далі - багатоквартирні будинки), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку.
Списання багатоквартирного будинку з балансу може бути ініційоване особою (особами), якій (яким) на праві приватної власності належить (належать) приміщення у такому будинку, шляхом направлення балансоутримувачу письмового повідомлення та копій документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особі (особам) відповідного (відповідних) приміщення (приміщень) на праві приватної власності.
Списання багатоквартирного будинку з балансу здійснюється його балансоутримувачем на підставі прийнятого ним розпорядчого документа.
Пунктом 33 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, встановлено, що об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.
Об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (п. 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі - Методичні рекомендації)).
Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів (п. 45 Методичних рекомендацій).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 розділу I Кодексу).
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Різниці, які виникають під час нарахування амортизації необоротних активів, формуються згідно з вимогами ст. 138 Кодексу.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.
Таким чином, при списанні з балансу жилих будинків, які не використовуються в господарській діяльності підприємства, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Щодо оподаткування житлових багатоквартирних будинків, списаних з балансу комунального підприємства, роз'яснено Державною фіскальною службою в індивідуальній податковій консультації від 06.11.2017 р. № 2530/6/99-99-15-02-02-15/ІПК:
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування податком на прибуток операцій зі списання з балансу комунального підприємства за рішенням органу місцевого самоврядування з урахуванням положень Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року N 301 (далі - Порядок), повідомляє таке.
Закон України від 14 травня 2015 року N 417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон) визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку (п. 2 ст. 4 Закону).
Згідно з п. 3 Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року N 301, списання з балансу багатоквартирного будинку міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, державним підприємством або органом місцевого самоврядування, на балансі яких перебувають багатоквартирні будинки (далі - балансоутримувач), у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності (далі - багатоквартирні будинки), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку.
Списання багатоквартирного будинку з балансу може бути ініційоване особою (особами), якій (яким) на праві приватної власності належить (належать) приміщення у такому будинку, шляхом направлення балансоутримувачу письмового повідомлення та копій документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особі (особам) відповідного (відповідних) приміщення (приміщень) на праві приватної власності.
Списання багатоквартирного будинку з балансу здійснюється його балансоутримувачем на підставі прийнятого ним розпорядчого документа.
Пунктом 33 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. N 92, встановлено, що об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (п. 1.1 ст.1 розділу І Кодексу).
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Статтею 138 Кодексу встановлені різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (п. 138.1 ст. 138 Кодексу).
Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (п. 138.2 ст. 138 Кодексу).
Підпунктом 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Таким чином, у разі списання об’єкта житлового комплексу (багатоквартирних будинків) за рішенням органу місцевого самоврядування з балансу комунального підприємства згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року N 301, різниця для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, передбачена пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, у комунального підприємства не виникає.
Щодо відображення такої операції в бухгалтерському обліку, необхідно звернутися до Міністерства фінансів України, яке відповідно до п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375, здійснює нормативно-правове регулювання у фінансовій, бюджетній, податковій, митній сферах, а також законодавства з питань бухгалтерського обліку.