Питання про утримання в ТЦК та відправки в навчальну частину

Вітаю, наразі мені 23 роки, 8 травня буде 24, в мене підтверджена бронхіальна астма та ожиріння 3 ступені (156 кг на 179 см зросту). 30.04.2024, за власним бажанням, до 25-ти років, хотів уточнити свої дані в ТЦК. Зробити я так хотів, оскільки я проходив ВЛК ще у 2021 році, потім отримував направлення до міського алерголога, для підтвердження бронхіальної астми. Астму мені підтвердили, та зі всіма виписками та підтвердженнями я віддав документи осінню в ще, на той час, військкомат і чоловік на посаді сказав, що коли буде готовий висновок, мені зателефонують. Висновок я так і не побачив, бо до війни ніхто не телефонував.

Отже, до прийняття закону про мобілізацію, який набуде чинності з 18 травня 2024 року, я хотів прийти та забрати висновок мед. комісії та вже колись згодом перепройти ВЛК, як потребує новий закон.

Але вже в ТЦК, з кабінету, де я хотів забрати документи, направили в інший, де мені сказали проходити ВЛК, з собою я не брав ні виски про астму, ні висновки по здоров`ю. Проходивши ВЛК жалівся на здоров`я, але натомість, очікувано, всі писали "придатний", навіть якщо була приписка з розкладу хвороб. І все ж таки, висновок ВЛК - це терапевт та головний лікар. У терапевта я розповів про астму, вони побачили мої виписки з 2016 року в системі хелсі, розповідав про ожиріння, терапевт писала про це та по закінченню одразу понесла мої документи до голови ВЛК. В руках більше я свої документи по ВЛК не тримав, бо після прийняття рішення головою ВЛК, вона передала документи військовому, який повів мене в кабінет, де призначили ВЛК і тут, на жаль, почалось.

За рішенням комісії - обмежено придатний і вже 30.04 маю їхати в навчальну частину. Я з цим не погодився, але кому було не все одно. Тут почались довгі години стресу та боротьби.

Спочатку, я хотів оскаржити рішення ВЛК на місці, на що мені відповідали: "Оскаржиш в частині", оскаржувати мені нічого не давали. Сказали писати заяву на отримання військового квитка, але я її не чіпав, та нічого не підписував. І з цього моменту я не міг покинуту ТЦК, бо ввечері я вже маю їхати в частину. На прохідній стояв військовий, якому треба показувати перепустку зі штампом, штамп, звісно, мені ніхто ставити не хотів, фізично не випускали. Зателефонувавши юристу, він порекомендував написати заяву, що мене утримують проти моєї волі та до 25-ти років я не маю бажання мобілізуватися\нести службу в ЗСУ, зробити копію та віднести в канцелярію, де поставлять підпис і з копією вийти через прохідну. Штамп не поставили, вийти не дали.

Наступним кроком викликав поліцію, але по їх приїзду, на жаль, легше не стало, оскільки вони одразу почали вітатись с місцевими військовими та все було зрозуміло з самого початку - вони не допоможуть. У весь цей час, поки я був ТЦК проти моєї волі, місцевий командир регулярно нагадував, що рішення не буде, в нього вже є наказ і що я їду в частину. Отже, поліціянти, у яких були фіксуючі камери на поясі та взагалі збоку на нозі, морочили голову, написали заяву про утримання проти моєї волі, написали пояснення майже 1 в 1, як моя заява. Потім, вони стояли та гуглили вдвох закон про мобілізацію, згодом, до них вийшов командир, який сказав, що я військовозобов`язаний з 18 років і те, що мені 23, а не 25, то я так думаю, і я буду їхати в частину. Поліція сказала, що все по закону та просто пішли. На мої прохання вивести мене звідти, сказали, що немає на це причин, бо все законно.

Далі, зателефонував в ВСП, приїхала людина, яка сказала те саме, що й поліцейські - тобі 23, але ж ти військовозобов`язаний і сьогодні ти поїдеш в частину і вже там будеш оскаржувати ВЛК. У весь цей час, місцевий командир нагадував, що закону про 25 років не існує, в нього вже є наказ і ти їдеш в частину і все.

Перед тим як йти в ТЦК, я поспав дві години та вже о 6 пішов туди, щоб менше стояти в черзі, бо думав, що просто заберу висновок та піду додому. Отже, просидівши там з 6 ранку, вже був вечір, не ївши, не пивши та з шаленим стресом, мені стало погано, серце почало боліти та пекти. Я розумів, що є шанс, що мене залишать там для огляду місцевим лікарем, якщо він є. Швидку викликати вдалось з 2-го разу, оскільки перший диспетчер хотів говорити з кимось з військовим, а це зовсім не варіант. На другий раз мій виклик прийняли, та приїхала бригада. Мене посадили в машину, зняли кардіограму та повезли в лікарню. Звичайно, за нами поїхала машина з військовими.

В лікарні надали допомогу, зняли кардіограму ще раз, поміряли тиск, але сказали, що все в нормі, напевно це через стрес. Приблизно о 23:00 лікар надала виписку та ми мали бути вільні, щоб мене забрали назад до ТЦК. В цей момент була викликана поліція і нарешті приїхав патруль, з адекватними службовцями, які перший раз за день захистили мої права. Старший лейтенант поліції через телефон пояснив командиру ТЦК, що мене незаконно утримували, та що по закону, до 25-ти років мене не мають чіпати. По телефону, ясна річ, командир як мантру казав, що я військовозобов`язаний з 18-ти років, що я маю повернутися в ТЦК. Командир в ТЦК казав, що якщо в мене є приписне - то я військовозобов`язаний, тому маю проходити службу хоч з 18-ти, хоч з 23-х років.

Отже, я дуже хочу дізнатись, як взгалі тепер бути, наскільки ці дії були правомірні, чи мають тепер право працівники ТЦК затримати мене вдома чи на вулиці та повезти назад до ТЦК. Чи дійсно він мав змогу дістати якийсь наказ про службу, якщо я нічого не підписував, військового квитка в мене немає. Я не проходив військової кафедри, ніколи не служив. З 16 років маю приписне, в якому було написано - тимчасово не придатний.