На що можна розраховувати на ВЛК по результатам МРТ.

остеохондропатії хребта (кіфози, структурні та неструктурні сколіози III ступеня) з помірною деформацією грудної клітки та порушенням функції зовнішнього дихання II ступеня за рестриктивним типом;

інфекційний спондиліт з нечастими загостреннями (1 раз на рік та рідше);

поширений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців у кожному з відділів хребта) деформуючий спондильоз II ступеня та міжхребцевий остеохондроз з множинними масивними клювоподібними розростаннями в ділянці міжхребцевих сполучень та полірадикулярним синдромом без стійкого клінічного ефекту після повторних (два та більше разів на рік) стаціонарних лікувань;

спондилолізний спондилолістез II ступеня (зміщення на половину поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом;

стан після вилучення міжхребцевого диска (для обстежуваних за графою I Розкладу хвороб).

До пункту "в" належать:

ВАШІ ЗАХВОРЮВАННЯ В ПЕРЕЛІКУ Є, АЛЕ СТУПІНЬ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЙ ВАШОГО ОРГАНІЗМУ ЗМОЖЕ ВИЗНАЧИТИ  ТІЛЬКИ ЛІКАР-ФАХІВЕЦЬ. ЮРИСТИ НЕ МАЮТЬ ПРАВА ОЦІНЮВАТИ СТУПІНЬ ВАШОЇ ПРИДАТНОСТІ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ. 

ЯКЩО ВИ БУДЕТЕ НЕ ЗГІДНІ З РІШЕННЯМ ВЛК, ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ОСКАРЖЕННЯ. 

Оскаржувати рішення працівників військового комісаріату можна двома способами — через судові органи або адміністративним шляхом (в самому військкоматі).

Порядок оскарження висновку військово-лікарської комісії Збройних Сил України

Нормативна база

• Кодекс адміністративного судочинства України
• Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"
• Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення)

Загальна інформація

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (п. 1.1. Положення).

Військово-лікарська експертиза - це:

• медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строковоївійськової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України;
• визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
• установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.

Коли особа вже має постанову (свідоцтво про хворобу, протокол засідання, довідку) військово-лікарської комісії за результатами проведеного медичного огляду, з яким вона з певних причин не погоджується, необхідно визначитися із процедурою можливого оскарження.

Процедура оскарження може бути досудовою та судовою.

Досудова процедура оскарження

Досудова процедура оскарження полягає у зверненні особи із заявою до військово-лікарської комісії (ВЛК) вищого рівня.

Тому перше, що необхідно зробити — звернути увагу на те, якою саме ВЛК було прийнято постанову, яку особа має намір оскаржити.

Далі, глава 2 Положення допоможе зрозуміти, де в системі військово-лікарських комісій знаходиться комісія, яка видала постанову, що буде оскаржуватися, яка комісія є вищою над нею в цій ієрархії та які варіанти оскарження передбачено самим Положенням.

Так, наприклад, пункт 2.4.10. Положення передбачає, що постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Тобто в цьому випадку є вибір, куди можна звернутися для оскарження.

А от постанови Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) можуть бути оскаржені лише в судовому порядку (пункт 2.3.5. Положення).

У заяві до ВЛК вищого рівня або ЦВЛК необхідно описати ситуацію, що склалася, вказати, з чим саме ви не погоджуєтесь та якими документами це підтверджується (у випадку їх наявності). Відповідно до такої заяви необхідно буде долучити постанову, що оскаржується та за можливості інші медичні документи.

Обираючи відразу судову процедуру важливо пам’ятати, що суди звертають увагу на те, чи застосовувалася позивачем досудова процедура оскарження.

У своїх рішеннях вони часто наголошують на тому, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку ВЛК про придатність до військової служби, у позивача є право звернутись до ЦВЛК для перегляду відповідного висновку.

Тому варто все ж таки використовувати способи досудового врегулювання спору, якщо вони передбачені.

Судова процедура оскарження

Судова процедура оскарження полягає у зверненні особою із позовом до адміністративного суду.

Який суд обрати

Позов може бути поданий до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача або до суду за місцеперебуванням відповідача.

Строки для звернення до суду

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Таким чином, необхідно звертати увагу на вказані вище строки при зверненні до суду, з урахуванням того, чи використовувалася досудова процедура врегулювання спору.

Варто звернути увагу, що:

1. Відповідно до п.9. ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах щодо оскарження рішень медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Таким чином, встановлення діагнозу, оцінка діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби до повноважень суду не належить.
2.  Лише факт подання позову чи судового розгляду не зупиняє дії постанов та не звільняє особу від обов’язків за наслідками винесених постанов.

   Законодавство передбачає можливість подання заяви про забезпечення позову при зверненні до суду.

   ОДНАК,

   пункт 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

   Таким чином, рішення ВЛК (у формі постанови) є чинним та підлягає виконанню, поки рішенням суду не буде визнано його незаконність.