Открытие на своей территории таможенного склада

АКТУАЛЬНО НА 02.10.2015 

          Порядок открытия  таможенного склада регулируется Порядком предоставления складским объектам статуса «Таможенный склад» и лишение такого статуса,  утвержденного  приказом Министерства финансов Украины от 16 июля 2012 года №835, зарегистрированного в Министерстве юстиции Украины 03 августа 2012 года за №1324/21636 (далее – Порядок).

          Предоставление складском объекта статуса "таможенный склад" осуществляется путем внесения информации о субъекте хозяйствования в Реестр таможенных складов (далее - Реестр ТС). Лишение такого статуса осуществляется путем исключения складского объекта из Реестра ТС.

         Согласно п.1.4. Порядка держателем Таможенного склада может быть исключительно резидент.

          При этом  держателем таможенного склада  может быть субъект хозяйствования, который имеет лицензию на осуществление таможенной брокерской деятельности.

        Следовательно,  госпредприятие должно получить  лицензию на осуществление таможенной брокерской деятельности.

         В соответствии с  Лицензионными условиями осуществления посреднической деятельности таможенного брокера, утвержденными  Приказом Государственного комитета Украины по вопросам регуляторной политики и предпринимательства, Государственной таможенной службы Украины от 13 мая 2009 года №89/445, зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины 29 мая 2009 года №469/16485,   для осуществления декларирования товаров и транспортных средств таможенный брокер должен:

- заключить письменный договор поручения о предоставлении услуг по декларированию товаров и транспортных средств с лицом, интересы которого он представляет во взаимоотношениях с таможней;

- иметь в штате своего представителя или заключить с ним соответствующий трудовой договор.

        Представитель таможенного брокера - физическое лицо, состоящее в трудовых отношениях с таможенным брокером и непосредственно выполняет в интересах лица, которое представляет таможенный брокер, действия, связанные с предъявлением таможенному органу товаров и транспортных средств, а также документов, необходимых для их таможенного контроля и таможенного оформления, отвечающее квалификационным требованиям, установленным в пункте 10 раздела II  этих Лицензионных условий.

    Исходя из вышеизложенного,  можно сделать вывод, что госпредприятию, как держателю таможенного склада, необходимо будет получить лицензию на осуществление таможенной брокерской деятельности и взять в штат или заключить трудовой договор с физическим лицом – таможенным брокером.

     Считаю, что заключение  госпредприятием гражданско-правового договора с  физическим лицом – таможенным брокером или предприятием, имеющим   лицензию на осуществление таможенной брокерской деятельности, не даст возможности  госпредприятию выполнить лицензионные условия осуществления посреднической деятельности таможенного брокера, а следовательно – стать держателем таможенного склада.   

___________________________________________________

 ПОРЯДОК надання складським об’єктам статусу "митний склад" та позбавлення такого статусу 

Затверджено Наказом Міністерства фінансів України

від 16 липня 2012 р. N 835 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

3 серпня 2012 р. N 1324/21636

 І. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до розділу 1 Спеціального додатка D до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 року, Митного кодексу України з метою встановлення вимог до об’єктів, які мають намір отримати статус "митний склад", та організації їх роботи.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

відкритий майданчик – спеціально обладнана та огороджена територія, пристосована для зберігання товарів та розташована поза межами приміщення;

критий майданчик – крита, спеціально обладнана та огороджена територія, пристосована для зберігання товарів та розташована поза межами приміщення;

прилегла до митного складу територія – огороджена або позначена на місцевості (щитами з написами, стрічкою, розміткою незмивною фарбою тощо) територія, що прилягає до митного складу (далі - МС) та призначена для стоянки транспортних засобів, проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, зважування тощо;

приміщення – частина внутрішнього об’єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу;

резервуар – вмістище (наземне або підземне) для зберігання рідин, газу або сипких товарів;

складський об’єкт – приміщення, холодильна чи морозильна камера, резервуар, критий чи відкритий майданчик;

утримувач МС – суб’єкт господарювання, у власності чи користуванні якого перебуває такий склад;

холодильна (морозильна) камера – споруда, приміщення або апарат, в яких підтримується постійний температурний режим за допомогою холодильного обладнання.

Інші терміни вживаються в цьому Порядку в значеннях, установлених Митним кодексом України.

1.3. Надання складському об’єкту статусу "митний склад" здійснюється шляхом внесення інформації про суб’єкта господарювання до Реєстру митних складів (далі – Реєстр МС). Позбавлення такого статусу здійснюється шляхом виключення складського об’єкта з Реєстру МС.

1.4. Утримувачем МС може бути виключно резидент.

1.5. МС є зоною митного контролю.

1.6. Утримувачем МС відкритого типу може бути суб’єкт господарювання, що має ліцензію на здійснення митної брокерської діяльності.

1.7. Припинення діяльності митниці або зміна зони її діяльності не є перешкодою для продовження функціонування МС. У цьому разі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи (далі – Держмитслужба України), вносяться зміни до Реєстру МС щодо зміни митниці, яка здійснює контроль за діяльністю МС. 

ІІ. Вимоги до облаштування МС 

2.1. Як МС може вважатися один або декілька складських об’єктів за умови їх розташування за однією адресою або в межах нерозривної огородженої по периметру території.

2.2. Утримувач МС забезпечує:

наявність прилеглої до МС території з твердим покриттям, обладнаної для стоянки вантажних транспортних засобів. Якщо як МС використовуються декілька складських об’єктів, за бажанням утримувача МС можна використовувати територію, прилеглу до одного з цих складських об’єктів;

наявність і функціонування на в’їзді прилеглої до МС території контрольно-пропускної системи, що забезпечує реєстрацію та облік транспортних засобів, які доставляють товари на МС. Якщо МС має статус зони прибуття автотранспорту, контрольно-пропускна система повинна забезпечувати автоматичну фіксацію (зчитування) даних реєстраційних номерних знаків транспортних засобів, вагу транспортних засобів та внесення цієї інформації до системи електронного обліку;

цілодобову охорону та/або функціонування охоронної та протипожежної сигналізації (крім функціонування таких сигналізацій на майданчиках), наявність засобів пожежогасіння;

освітлення МС та прилеглої до МС території згідно із санітарними нормами й правилами;

наявність сертифікованого (повіреного) спеціального обладнання для зважування товарів (з урахуванням специфіки товарів), а на МС, призначеному для зберігання наливних чи насипних товарів, – сертифікованих (повірених) засобів обліку таких товарів і контролю за ними;

наявність рампи, оглядового майданчика, навантажувально-розвантажувальної техніки (з урахуванням специфіки МС);

проведення навантажувально-розвантажувальних операцій на МС або на прилеглій до МС території;

наявність і функціонування системи відеоспостереження (далі – СВС) для нагляду за в’їздами на прилеглу територію МС та виїздами з неї, воротами та дверними отворами МС, через які здійснюється розміщення товарів на склад або випуск товарів зі складу, фіксування такого відображення для виявлення несанкціонованого вилучення товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, а також ведення відповідного архіву (умови обладнання та технічні характеристики СВС наведені в додатку 1 до цього Порядку);

безперешкодний доступ посадових осіб митниці до СВС;

можливість накладення на ворота та двері МС не менше ніж двох засобів забезпечення;

обладнання ґратами вікон (за їх наявності), якщо як МС використовується приміщення;

наявність каналів і засобів зв’язку для роботи посадових осіб митниці та інших державних контролюючих органів (у разі їх розміщення).

Якщо МС входить до структури вантажного митного комплексу, можна використовувати для обладнання МС технічне обладнання,

техніку, інфраструктуру та охорону, що забезпечують функціонування цього вантажного митного комплексу.

2.3. Утримувач МС зобов’язаний:

1) дотримуватись вимог законодавства України з питань державної митної справи, виконувати вимоги митниці щодо конструкції, облаштування, стану і місця розташування МС;

2) виключити можливість несанкціонованого доступу на МС сторонніх осіб, а також вилучення з нього товарів, що перебувають під митним контролем;

3) забезпечувати безперешкодний доступ посадових осіб митниці під час здійснення ними службових обов’язків до товарів, розміщених на МС, та документів на них, створювати цим особам належні умови для роботи на МС, надавати необхідні для роботи приміщення, комп’ютерну техніку, обладнання й засоби зв’язку;

4) вести облік товарів, що розміщуються на цьому МС та випускаються з нього, та щоквартально подавати митниці звіт про рух товарів на МС за попередній квартал в електронному вигляді (форма звіту наведена у додатку 2 до цього Порядку);

5) дотримуватися режиму зони митного контролю;

6) постійно підтримувати МС та прилеглу до МС територію у належному санітарному та технічному стані. 

ІІІ. Порядок внесення до Реєстру МС 

3.1. Інформація до бази даних (Реєстру МС) Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі – ЄАІС) вноситься посадовою особою Держмитслужби України за допомогою програмно-інформаційного комплексу ЄАІС.

3.2. Суб’єкт господарської діяльності, який має намір відкрити МС, подає до митниці заяву про відкриття МС (зразок заяви наведено в додатку 3 до цього Порядку).

3.3. До заяви додаються:

1) засвідчені у визначеному законодавством порядку копії документів, що підтверджують право власності на складські об’єкти або право користування ними;

2) засвідчені заявником копії:

акта прийняття до експлуатації системи передавання тривожних сповіщень (щодо пожежної сигналізації);

наказу підприємства про створення власного підрозділу охорони та положення про такий підрозділ. У разі відсутності власного підрозділу охорони надається копія договору про надання послуг з охорони приміщень, територій з відповідними територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України або підприємством, яке має ліцензію Міністерства внутрішніх справ України на провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян. У такому випадку разом з договором надається копія такої ліцензії;

дозволу на початок роботи новостворених підприємств, введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, жилих об’єктів та об’єктів іншого призначення;

висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи діючих об’єктів;

загального плану території, на якій знаходяться об’єкти, які планується використовувати як МС, із зазначенням місцезнаходження й лінійних розмірів цих складських об’єктів, з позначенням розташування СВС, під’їзних шляхів, схеми руху транспортних засобів та плану кожного об’єкта МС (із зазначенням розміщення вікон, дверей, воріт, внутрішнього обладнання тощо);

технологічної схеми із зазначенням засобів контролю та обліку (для МС, призначених для зберігання наливних та насипних товарів);

технічних паспортів на обладнання СВС;

3) проект процедури експлуатації МС (далі – Процедура).

3.4. Митницею у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дати отримання заяви, здійснюється огляд складських об’єктів, прилеглої до МС території, перевірка відомостей, зазначених у поданих документах. Для суб’єкта господарювання, який має намір відкрити та експлуатувати МС відкритого типу, перевіряється наявність відомостей про нього в реєстрі митних брокерів. За результатами огляду оформлюється акт, складання якого передбачено статтею 343 Митного кодексу України. У разі визнання відповідності складського об’єкта вимогам, встановленим цим Порядком, митниця у строк, що не перевищує 3 робочих днів з дати складання акта, видає наказ про прийняття рішення щодо надання дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу (далі – Дозвіл), затверджує Процедуру, погоджену утримувачем МС, і не пізніше наступного робочого дня після затвердження Процедури направляє електронною поштою до Держмитслужби України лист-повідомлення для внесення складського об’єкта до Реєстру МС.

У листі-повідомленні зазначаються:

код за ЄДРПОУ/ реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

найменування (повинно містити інформацію про організаційно-правову форму юридичної особи та її назву)/прізвище, ім'я, по батькові заявника;

місцезнаходження/місце проживання заявника;

місцезнаходження МС;

вид складського об’єкта (приміщення, холодильна чи морозильна камера, резервуар, критий чи відкритий майданчик);

кількість складських об’єктів (кожного виду окремо);

площа (у квадратних метрах) або об’єм для резервуарів (у кубічних метрах) складського об’єкта;

реквізити наказу митниці про прийняття рішення щодо надання Дозволу;

кінцева дата користування складським об’єктом утримувачем МС (у разі якщо складський об’єкт не належить утримувачу МС на праві власності).

3.5. Протягом одного робочого дня з дня отримання листа-повідомлення уповноважена посадова особа Держмитслужби України вносить інформацію до Реєстру МС.

3.6. Протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про надання Дозволу митниця направляє заявнику витяг з Реєстру МС.

3.7. Реєстр МС ведеться в електронному вигляді за допомогою програмно-інформаційного комплексу ЄАІС Держмитслужби України та містить таку інформацію:

реєстраційний номер МС (формується відповідно до пункту 3.8 цього розділу);

дату внесення до Реєстру МС;

код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків утримувача МС або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

найменування (повинно містити інформацію про організаційно-правову форму юридичної особи та її назву)/прізвище, ім'я, по батькові утримувача МС;

місцезнаходження/місце проживання утримувача МС;

місцезнаходження МС;

вид складського об’єкта (приміщення, холодильна чи морозильна камера, резервуар, критий чи відкритий майданчик);

кількість складських об’єктів (кожного виду окремо);

площу (у квадратних метрах) або об’єм для резервуарів (у кубічних метрах) складського об’єкта;

найменування митниці, яка здійснює контроль за діяльністю МС;

реквізити наказу митниці про прийняття рішення щодо надання Дозволу;

кінцеву дату користування складським об’єктом утримувачем МС (у разі якщо складський об’єкт не належить утримувачу МС на праві власності);

дату, з якої зупиняється дія Дозволу, причину такого зупинення, реквізити наказу митниці про зупинення дії Дозволу (у випадку зупинення);

дату, до якої зупиняється дія Дозволу (у випадку зупинення);

дату анулювання Дозволу, причину такого анулювання, дату та номер листа (подання) митниці про анулювання Дозволу (у випадку анулювання);

дату виключення МС з Реєстру МС, дату та номер листа (подання) митниці про виключення МС з Реєстру МС (у випадку виключення).

3.8. Реєстраційний номер МС є унікальним і формується за такою схемою:

M/XXXX/A/B,

де M – маркер, який вказує на належність цього реєстраційного номера МС (зазначається як "M");

XXXX (2-5 – символи реєстраційного номера МС формуються в порядку зростання, починаючи з 0001) – порядковий номер МС у загальному переліку митних складів;

A – літерний код типу МС:

"Z" – МС закритого типу;

"V" – МС відкритого типу;

B (символи 7–8) – відображають історію Дозволу. Порядкові номери переоформлених Дозволів присвоюються у порядку зростання, починаючи з 01.

Символи 7–8 реєстраційного номера МС формуються таким чином:

при отриманні підприємством Дозволу зазначається "00", у разі переоформлення Дозволу вперше – "01", при переоформленні Дозволу вдруге – "02" і так далі.

3.9. Підставою для прийняття митницею рішення про відмову у наданні Дозволу та подальшого направлення до Держмитслужби України листа-повідомлення для внесення складського об’єкта до Реєстру МС є:

недостовірні дані, що містяться в заяві та доданих до неї заявником документах;

відсутність документа, подання якого передбачено пунктом 3.3 цього розділу;

невідповідність складських об’єктів вимогам цього Порядку.

Про направлення до Держмитслужби України листа-повідомлення для внесення складського об’єкта до Реєстру МС (не пізніше наступного робочого дня з дня направлення такого листа) або про відмову у наданні Дозволу (протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви з обов’язковим зазначенням причин відмови) митниця повідомляє заявника письмово.

Оскарження рішення про відмову у наданні Дозволу здійснюється у порядку, встановленому Митним кодексом України. 

1. IV. Переоформлення Дозволу 

4.1. Переоформлення Дозволу здійснюється у порядку, визначеному статтями 413 та 414 Митного кодексу України.

4.2. Заява про переоформлення Дозволу подається митниці у порядку, передбаченому розділом ІІІ цього Порядку.

4.3. У строки, встановлені пунктом 3.4 розділу ІІІ цього Порядку, митниця видає наказ про переоформлення Дозволу та направляє лист-повідомлення до Держмитслужби України.

4.4. Держмитслужба України у строки, встановлені пунктом 3.5 розділу ІІІ цього Порядку, вносить необхідні відомості до Реєстру МС та повідомляє про це митницю. 

1. V. Зупинення дії Дозволу 

5.1. Дія Дозволу може бути зупинена митницею у випадках та у порядку, що встановлені статтею 412 Митного кодексу України.

5.2. Невиконання підприємством вимог, встановлених Митним кодексом України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, фіксується шляхом складання протоколу та/або акта, складання якого передбачено статтею 343 Митного кодексу України.

Наказ митниці про зупинення дії Дозволу повинен містити:

1) причини та строк зупинення;

2) вимогу до утримувача МС щодо усунення недоліків із зазначенням відповідно до Митного кодексу України кінцевої дати усунення таких недоліків (крім випадку зупинення дії Дозволу за заявою утримувача МС);

3) попередження про подальше анулювання Дозволу у разі невиконання вимог, зазначених у цьому наказі (крім випадку зупинення дії Дозволу за заявою утримувача МС).

Завірена копія наказу про зупинення дії Дозволу видається або надсилається у порядку та строки, встановлені в частині п’ятій статті 412 Митного кодексу України.

5.3. При зупиненні дії Дозволу до Реєстру МС посадовою особою митниці вноситься така інформація:

причини та строк зупинення;

реквізити наказу митниці про зупинення дії Дозволу.

5.4. Розміщення нових партій товарів на МС у разі зупинення дії Дозволу не дозволяється.

5.5. У разі виявлення утримувачем МС бажання відновити дію Дозволу (у разі зупинення дії Дозволу за заявою цього утримувача МС) або після усунення порушень та недоліків утримувач МС звертається із заявою до митниці з проханням провести огляд територій і приміщень МС. За результатами огляду оформлюється акт, складання якого передбачено статтею 343 Митного кодексу України.

5.6. У разі виявлення відповідності МС вимогам цього Порядку митниця наступного робочого дня після складання акта видає наказ про визнання таким, що втратив чинність, наказу про зупинення дії Дозволу. У Реєстрі МС робиться відмітка про скасування зупинення дії Дозволу і вказуються реквізити наказу митниці про визнання таким, що втратив чинність, наказу про зупинення дії Дозволу. Дата наказу митниці про визнання таким, що втратив чинність, наказу про зупинення дії Дозволу є кінцевою датою зупинення дії Дозволу.

 VI. Анулювання Дозволу 

6.1. Дозвіл може бути анульованим у випадках та у порядку, встановлених статтею 412 Митного кодексу України.

6.2. Анулювання Дозволу оформлюється наказом митниці, в якому мають бути викладені підстави для такого анулювання.

6.3. Наступного дня після підписання наказу щодо анулювання Дозволу митниця електронною поштою направляє копію цього наказу до Держмитслужби України для виключення з Реєстру такого МС.

6.4. МС виключається з Реєстру МС шляхом внесення посадовою особою Держмитслужби України реквізитів листа (подання) та наказу митниці щодо анулювання Дозволу. Дата наказу митниці щодо анулювання Дозволу є датою анулювання цього Дозволу. У Реєстрі МС вказується також кінцева дата переміщення товарів з МС (протягом 30 днів з дня анулювання Дозволу згідно з частиною другою статті 429 Митного кодексу України).

6.5. Оскарження наказу митниці про анулювання Дозволу здійснюється у порядку, встановленому законом.

6.6. У разі скасування судом наказу митниці про анулювання Дозволу такий МС поновлюється у Реєстрі МС шляхом скасування наказу митниці щодо анулювання цього Дозволу (вказуються реквізити судового рішення).

6.7. У разі анулювання Дозволу розміщення нових партій товарів на такий МС не дозволяється.

6.8. Реєстраційний номер МС після виключення з Реєстру МС повторно не використовується. 

Заступник директора Департаменту податкової, митної

політики та методології бухгалтерського обліку – начальник

Управління податкової та митної політики

Ю. П. Романюк 

 Додатки до Порядку не приводяться

ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ провадження посередницької діяльності митного брокера

 Затверджено Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва,

Державної митної служби України

від 13 травня 2009 р. N 89/445 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

29 травня 2009 р. N 469/16485

 І. Загальні положення 

1. Ці Ліцензійні умови розроблено відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (далі – Закон), Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.73, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 05.10.2006 N 227-V (далі – Кіотська конвенція), статей 176 – 181 Митного кодексу України (далі – Кодекс). 

1. Терміни в цих Ліцензійних умовах уживаються в такому значенні:

представник митного брокера – фізична особа, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів і транспортних засобів, а також документів, потрібних для їх митного контролю та митного оформлення, яка відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим у пункті 10 розділу ІІ цих Ліцензійних умов.

Інші терміни вживаються в значеннях, визначених Кіотською конвенцією, Кодексом і Законом. 

1. Ліцензійні умови встановлюють організаційні та кваліфікаційні вимоги до провадження посередницької діяльності митного брокера. 

1. Виконання цих Ліцензійних умов є обов’язковим під час провадження суб’єктом господарювання посередницької діяльності митного брокера. 

ІІ. Організаційні та кваліфікаційні вимоги до провадження посередницької діяльності митних брокерів 

1. Під час здійснення декларування товарів і транспортних засобів митним органам митний брокер і його представник мають ті самі права щодо пред’явлення цих товарів і транспортних засобів митним органам, що й особа, яка вповноважує їх представляти свої інтереси у взаємовідносинах з митними органами. 

1. Митний брокер і його представник мають право вимагати від особи, яку представляє митний брокер, надання документів, відомостей, а також іншої інформації щодо особи та/або товарів і транспортних засобів, які ним декларуються, лише в межах, необхідних для здійснення декларування товарів згідно з вимогами Кодексу. 

1. Митний брокер зобов’язаний мати договір страхування власної діяльності на суму не менш як 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до пункту 34 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 N 756. 

1. Митний брокер зобов’язаний забезпечити виконання його представником таких вимог:

на вимогу митного органу пред’явити товари, транспортні засоби і всі необхідні документи для митного контролю і митного оформлення та бути присутнім під час їх проведення;

інформувати в письмовій формі особу, яка передала йому товари та транспортні засоби для пред’явлення митному органу, про виявлені пошкодження тари та упаковки, а також про невідповідність цих товарів, транспортних засобів відомостям про них, зазначеним у комерційних, транспортних та інших супровідних документах. 

1. Митний брокер або представник митного брокера виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення. 

1. Для здійснення декларування товарів і транспортних засобів митний брокер повинен:

укласти письмовий договір доручення про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів з особою, інтереси якої він представляє у взаємовідносинах з митним органом;

мати у своєму штаті представника митного брокера або укласти з таким представником відповідний трудовий договір. 

1. Фізична особа – підприємець може бути одночасно митним брокером і представником митного брокера та здійснювати декларування товарів і транспортних засобів за умови укладення письмового договору доручення про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів з особою, інтереси якої вона представляє у взаємовідносинах з митним органом. 

1. Під час здійснення декларування товарів і транспортних засобів митним органам митний брокер та його представник повинні дотримуватись вимог Кіотської конвенції, Кодексу, Закону, інших нормативно-правових актів з питань митної справи. 

1. Митний брокер не допускається органом ліцензування до участі в митних процедурах у разі набрання законної сили вироком суду щодо притягнення посадових осіб митного брокера (посадові особи підприємств визначені пунктом 30 статті 1 Митного кодексу України) та/або представників митного брокера до кримінальної відповідальності та застосування до них покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю.

При виявленні митними органами адміністративного порушення митні органи можуть завершити митні процедури з товарами та транспортними засобами, які переміщуються через митний кордон України, за умови, що товари не підлягають конфіскації та не будуть потрібні надалі як речові докази.

Про прийняте рішення митний брокер письмово повідомляється органом ліцензування протягом п’яти робочих днів з дати прийняття такого рішення. 

1. Представник митного брокера повинен відповідати таким кваліфікаційним вимогам: мати або здобувати вищу освіту або мати неповну вищу освіту чи базову вищу освіту; володіти спеціальними знаннями, уміннями та навиками в галузі митної справи.

Спеціальні знання, уміння та навики в галузі митної справи представник митного брокера може здобувати в навчальних закладах (за денною (очною), дистанційною чи іншою формою навчання) або шляхом самостійної підготовки.

Відповідність визначеним кваліфікаційним вимогам представник митного брокера підтверджує шляхом складання іспиту в регіональних митницях, митницях. Надалі рівень спеціальних знань, умінь та навиків у галузі митної справи представник митного брокера повинен підтверджувати один раз на 5 років.

Порядок прийняття іспиту визначається Державною митною службою України за погодженням з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва. 

1. Митний брокер повинен зберігати належні йому оформлені копії вантажних митних декларацій (аркуші комплектів бланків форм МД-2 і МД-3, відповідних їм доповнень і специфікацій) протягом 3 років з дати їх оформлення. 

Директор Департаменту ліцензування

О.Б. Іванченко

Директор Департаменту організації митного контролю

А.І. Сербайло