Оформления догляду або опікунства за родичем 2 групи інвалідності.

Вітаю!

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Сімейний кодекс України
• Закон України "Про охорону дитинства"
• Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"
• Правила опіки та піклування, затвердженні наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88

• Закон України "Про психіатричну допомогу"
• Закон України "Про соціальні послуги
• Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
• Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 233 "Деякі питання державної допомоги окремим категоріям громадян"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг"
• Наказ Міністерства соціальної політики України від 09 січня 2023 року № 3 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 січня 2023 року за № 145/39201

Опіка, піклування і догляд над літньою людиною: в чому різниця

В Україні передбачені два варіанти офіційного піклування:

• опіка — передбачена для недієздатних осіб.
• постійний догляд (піклування, патронаж) — його умови узгоджуються з патронованою особою і прописуються в договорі.

Опіка встановлюється над малолітніми особами (віком до 14 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та особами, які визнані недієздатними.

Піклування встановлюється над неповнолітніми особами (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування) та особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Тобто опікун призначається, якщо особа визнається повністю недієздатною. Піклувальник призначається, коли дієздатність літньої людини обмежена.

Над ким можна встановити постійний догляд

Згідно з законом, оформлення постійного догляду можливе щодо таких категорій осіб, які його потребують:

• за дітьми-інвалідами віком до 18 років;
• за інвалідами І групи або особами, які досягли 80-річного віку;
• за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду;
• за іншими громадянам похилого віку, інвалідами,  дітьми-інвалідами та хворими, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

Хто може бути опікуном чи піклувальником особи

Опікуном або піклувальником можуть бути повнолітні дієздатні громадяни.

Щоб претендувати на опіку, треба пройти медичний огляд і підготовчі курси.

Не можуть бути опікунами особи:

• з серйозними захворюваннями (туберкульоз 1-2 стадії, психічні та поведінкові розлади, злоякісні новоутворення 3-4 стадії, інфекції);
• з травмами, які призвели до отримання інвалідності І групи;
• позбавлені батьківських прав в результаті добровільної відмови або судового рішення;
• з алкогольною чи наркотичною залежністю;
• з непогашеною судимістю за будь-якої статті Кримінального кодексу України;
• з судимістю за статтями, спрямованим проти життя, свободи і здоров’я громадян;
• що раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування припинили;
• інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню.

Які документи потрібні при оформленні опіки

Після того як суд визнав особу недієздатною, її потенційний опікун має звернутися до органів опіки з пакетом документів. Потрібні:

• заява;
• копія та оригінал паспорта;
• медична довідка;
• автобіографія;
• свідоцтво про шлюб (за наявності);
• довідка про доходи;
• довідка про відсутність судимості;
• документи про наявність житлоплощі;
• згода сім’ї на спільне проживання.

Органи опіки перевіряють житлові умови і визначають, чи немає перешкод для призначення заявника опікуном.

Права і обов’язки опікуна літньої людини

Офіційно оформлений опікун зобов’язаний забезпечувати недієздатну особу необхідними для життя речами, продуктами та ліками. Також опікун розпоряджається її коштами.

Все це опікун робить безкоштовно, але має право на оформлення пільг та матеріальної допомоги.

Як отримати пільги при опікунстві

Для отримання соціальних пільг та виплат опікун має подати заяву в районну держадміністрацію або центр надання адміністративних послуг.

Документи, які потрібно надати при подачі заяви на льготи:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;
• копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб;
• довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (за наявності інвалідності);
• копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
• копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
• документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування;
• копія паспорта опікуна або піклувальника особи.

Як оформити постійний догляд за літньою людиною

Оформлення опікунства — досить довга і непроста процедура. Водночас простіше оформити постійний догляд за особою, яка його потребує.

Постійний догляд за літніми людьми оформлюють лише на їхнє прохання — коли особа не може самостійно захищати свої права і виконувати свої обов'язки.

Якщо особа похилого віку дієздатна і не страждає психічними розладами, цілком може себе забезпечити, над нею встановлюється постійний догляд, або патронаж.

Процедура встановлення постійного догляду оформляється простіше за опікунство, адже немає необхідності у судовому порядку визнавати людину недієздатною.

Для оформлення піклування (патронажу) необхідні такі документи:

• заява від пенсіонера з проханням про призначення йому піклувальника;
• копії паспортів;
• довідки про реєстрацію місця проживання;
• документи, що підтверджують право власності на майно або право користування майном;
• довідка лікарської комісії, яка підтверджує необхідність догляду за літньою людиною;
• довідка про стан здоров'я особи, яка бажає здійснювати догляд.

Співробітники органів соцзахисту перевірять достовірність документів і можуть виїжджати за місцем проживання для огляду житлових умов. Після ухвалення рішення про піклування також можуть скласти опис майна, що належить особі похилого віку.  

Категорії осіб, які мають право на отримання соціальних послуг (постійного догляду)

 – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім’ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України (Закон України "Про соціальні послуги" (далі - Закон).

• Особа з інвалідністю з дитинства/дитина з інвалідністю до 18 років
• Особа з інвалідністю І групи/особа, яка досягла 80-річного віку
• Особа з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду
• Громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, хворі, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги

 - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

 які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім’ї, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права і обов’язки та є:

1. особами з інвалідністю I групи;
2. дітьми з інвалідністю;
3. громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
4. невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
5. дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» говорить, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

• опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною;
• особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи;
• особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Таким чином зазначені опікуни та піклувальники не підлягають мобілізації. Вони мають право вільно виїжджати за кордон, супроводжуючи осіб з інвалідністю чи осіб, які потребують постійного догляду.

ДОКУМЕНТИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВІДСТРОЧКИ (В ЗАЛЕЖНОСТІ ОПІКА ЧИ ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД.

1. Документів, що підтверджують  інвалідність:​

або

відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності;

довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

2. Довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК.

3. Документи (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду.

4. Документ, який підтверджує опікунство, документ, що підтверджує інвалідність, та рішення суду про визнання особи недієздатною; довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК.

5. Особиста заява в ТЦКСП (військомат) про надання відстрочки від мобілізації.