Відповідальність бухгалтера

Згідно до статті 8 Закону про бухоблік відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксації фактів здійснення господарських операцій у первинних документах, а також за зберігання оброблених документів, регістрів і звітності несе власник або уповноважений орган (посадова особа).

Тому відповідальність за недоліки у цій частині зобов`язань бухгалтер нести не може.

Водночас бухгалтер (у т. ч. головбух) виконує свої повноваження на підставі трудового договору як найманий працівник підприємства.

Тому бухгалтера може бути притягнуто:

1. до дисциплінарної відповідальності – за порушення трудової дисципліни,

2. до матеріальної відповідальності – за завдання підприємству матеріальної шкоди;

(Однак, оскільки відносини між працівником і підприємством трудові, а не цивільно-правові, підприємство обмежене у своїх матеріальних претензіях середнім заробітком бухгалтера.

Але, якщо бухгалтер поєднує безпосередні трудові обов`язки з виконанням інших функцій, наприклад касира, він може нести повну матеріальну відповідальність як касир, за умови укладання з ним договору про матеріальну відповідальність в частині обов`язків касира.)

3. до адміністративної відповідальності – за порушення, пов`язані з невиконанням (неналежним виконанням) своїх обов`язків.)

(При розгляді питання про притягнення бухгалтера до адміністративної відповідальності слід керуватися нормами КУпАП та інших законодавчих актів.)

4.. до кримінальної відповідальності – за ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) (ст. 212 ККУ) та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (ст. 212¹ ККУ).

(Під час розгляду питання про притягнення до відповідальності за згаданою статтею необхідно враховувати таке:

• винну особу може бути притягнуто до відповідальності лише за несплату податків, зборів (обов`язкових платежів), включених до системи оподаткування;
• під ухиленням у такому випадку слід розуміти не просто несплату податків, а умисне ухилення від їх сплати;
• кримінальна відповідальність настає з суми несплачених податків, зборів (обов`язкових платежів), яка перевищує 1000 установлених законом неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 212 ККУ ) – з 1 січня 2023 року ця сума становить 1342000 грн.;
• кримінальна відповідальність настає з суми несплачених внесків, яка перевищує 1000 установлених законом неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 212¹ ККУ ) – з 1 січня 2023 року ця сума становить 1342000 грн.;
• при кваліфікації злочину слід виходити з того, що неоподатковуваний мінімум доходів громадян у цьому випадку дорівнює розміру податкової соціальної пільги, чинної станом на початок поточного року (п. 5 підрозд. 1 розд. XX ПКУ).*

Кримінальна відповідальність бухгалтера не обмежується несплатою податків. Коло злочинів, за які він може бути притягнутий до такого виду відповідальності, набагато ширше.

Наприклад, бухгалтер може бути причетний до розтрати грошових коштів підприємства або до розкрадання його майна тощо. У таких випадках до нього можуть бути застосовані заходи покарання саме за ці злочини, передбачені відповідними статтями ККУ.)

Роглнямо більш детально питання адміністративної відповідальності бухгалтера. Бо найчастише у практичній діяльності стикаються саме з нею.

Адміністративна відповідальність – це вид юридичної відповідальності.

Підставою для адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення, тобто порушення законодавства незначної тяжкості, яке не несе великої загрози правопорядку, суспільному устрою чи правам інших осіб. Саме за цим критерієм адміністративні правопорушення відрізняються від кримінальних злочинів.

До адміністративної відповідальності притягуються посадові особи суб`єкта господарювання та фізичні особи. Питання застосування адміністративної відповідальності врегульовано Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Передбачено такі види адміністративної відповідальності (ст. 24 КУпАП):

• попередження,
• штраф,
• позбавлення спеціального права,
• виправні роботи,
• адміністративний арешт,
• конфіскація,
• тощо.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається, якщо відповідно до чинного законодавства штраф накладається та стягується, а попередження фіксується на місці вчинення правопорушення (ст. 258 КУпАП), але за умови, що порушник не оскаржує стягнення, накладене на нього за вчинене правопорушення.

Протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи, визначені в ст. 255 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:

• дата й місце його складення;
• посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол;
• відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
• місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення;
• нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення;
• прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
• пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності;
• інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ст. 256 КУпАП).

Загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення щодо них постанов визначено в ст. ст. 276 – 286 КУпАП.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (ст. 283 КУпАП). Зазначена постанова відповідно до ст. 284 КУпАП може бути:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про закриття справи.

Положеннями КУпАП передбачено такі види "бухгалтерських" порушень, які тягнуть за собою накладання адміністративного штрафу:

- порушення порядку ведення податкового обліку (ст. 163¹ КУпАП);

- неперерахування або несвоєчасне перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) (ст. 163² КУпАП);

- невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби (ст. 163³ КУпАП);

- порушення стосовно утримання або перерахування до бюджету сум ПДФО при виплаті фізичній особі доходів, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення податкової про доходи громадян (ст. 163⁴ КУпАП);

- приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків; відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку; внесення неправдивих даних до фінансової звітності; неподання фінансової звітності; несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей; порушення правил ведення касових операцій; невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок і безгосподарності (ст. 164² КУпАП);

- порушення законодавства у сфері загальнообов`язкового пенсійного страхування (ст. 165¹ КУпАП);

- порушення законодавства у сфері загальнообов`язкового соціального страхування на випадок безробіття (ст. 165³ КУпАП);

- порушення законодавства в сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування (ст. 165⁵ КУпАП);

- тощо.