Виконавчий напис нотаріуса за кредитним договором теперь офіційно поза законом
Кабінет міністрів України офіційно заборонив нотаріусам здійснювати виконавчі написи та стягувати заборгованність за кредитними договорами, які не були нотаріально посвідчені. Таким чином, з 19 квітня 2022 року нормативне регулювання та судова практика з цього питання стали однозначними.
Консультація виконавця
19 квітня 2022 року Кабінет міністрів України прийняв постанову №480 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану".
Не оминув КМУ своєю увагою і питання вчинення нотаріусами виконавчих написів.
Згідно п. 2 цієї постанови Розділ “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносинˮ переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 26, ст. 1241; 2014 р., № 97, ст. 2787) - виключено.
Тим самим КМУ заборонив нотаріусам видавати виконавчі написи за договорами, що були укладені між кредитором та боржником, однак не були посвідчені нотаріально.
Фактично КМУ нарешті виконав Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, в якій суд вказав на незаконність таких виконавчих написів на кредитних договорах.
Завдяки даним змінам, мікрофінансові організації (МФО) та банки тепер позбавлені можливості стягувати в позасудовому порядку заборгованість за надмірними відсотками (доходило до 47 000 відсотків у рік) та штрафними санкціями (які зазвичай є необгрнутованими та надуманими) або з пропуском позовної давності (закінченням дії кредитного договору) та стягувати їх у примусовму порядку, шляхом відкриття виконавчого провадження. Раніше задля того, щоб боржнику оскаржити незаконні дії кредитора необхідно було звертатись до суду та доводити, що виконавчий нотаріус було вчинено з порушенням норм законодавства. З урахуванням навантаження на судову систему в Україні, розгляд справи міг тривати роками.
Дана постанова по суті поставила крапку, щодо неоднозначного трактування норм закону та позбавила нотаріусів "легкого" та "швидкого" заробітку а кредиторів примусить діяти в рамках закону та звертатись до суду з позовом про стягнення заборгованості. У боржника буде можливість надати свої пояснення з приводу простроченої заборгованості та правомірності нарахування відсотків та штрафних санкцій. А суд вже прийме законне та обгрунтоване рішення у спірних питаннях, щодо стягнення кредитної заборгованості.
