Необходимо помочь оспорить постановление по административному нарушению по превышение скорости

_______________ районний суд

(м. Київ, вул. __________________________)

Позивач:

______________________________________

(46000, м. Київ, вул. ______________________, реєстраційний номер облікової картки платника податків – __________________, електронна пошта – __________________

тел. ____________________________)

Відповідач:

Управління патрульної поліції

у м. Києві Департаменту

патрульної поліції

(46003, м. Київ, вул. __________________,

код ЄДРПОУ – ____________,

телефон - ___________________,

електронна пошта -_________________,

веб-сайт - ___________________________)

Позовна заява

про визнання протиправною та скасування постанови в

справі про адміністративне правопорушення

6 липня 2019р. інспектором Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1300389 (копія додається), якою на мене накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Розглянувши постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1300389 від 06.07.2019р., вважаю, що вона являється незаконною і підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

У інспектора, який виніс постанову, не було жодних доказів того, що мною вчинено адміністративне правопорушення, зазначене у оскаржуваній постанові, а доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі по тексту - Кодекс), є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В даному випадку у інспектора не було жодних фактичних даних, на підставі яких можливо було встановити наявність в моїх діях адміністративного правопорушення, а викладені в оскаржуваній постанові обставини не відповідають дійсності.

Як на підставу притягнення мене до відповідальності в оскаржуваній постанові здійснюється посилання на покази приладу «TRUCAM», однак зазначене не може бути доказом вчинення мною адміністративного правопорушення, оскільки, по-перше, мені при оформленні матеріалів не було пред’явлено покази даного приладу (зафіксовану швидкість), по-друге, відсутні будь які дані про те, що зафіксована швидкість стосується саме мого автомобіля, по-третє, у Відповідача відсутні документи, які свідчать про проведення повірки приладу та його сертифікації.  

Поряд з тим, інспектором порушено порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 279 Кодексу розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Дані вимоги передбачені ст. 280 Кодексу.

Однак, інспектор, всупереч нормам ст.ст. 279 та 280 Кодексу, виніс оскаржувану постанову взагалі без розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Дані порушення не є лише формальними, оскільки відсутність розгляду справи завадило мені реалізувати свої права, передбачені ст. 268 Кодексу, зокрема знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, ініціювати залучення свідків, та інше.

Крім того, варто звернути увагу на те, що згідно ст. 9 Кодексу, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 

Згідно ст. 10 Кодексу, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Виходячи із вище зазначених норм Кодексу вбачається, що адміністративним правопорушенням вважається дія чи бездіяльність, у разі, якщо в результаті такої дії чи бездіяльності настали шкідливі наслідки. В даному випадку, виходячи з характеру виявленого порушення (порушення – на думку Відповідача) не настали шкідливі наслідки і не було передумов щодо їх настання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 Кодексу, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів вчинення мною адміністративного правопорушення, обов’язок довести описане порушення в межах судового розгляду покладається саме на Відповідача.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З врахуванням вказаного посилання, у зв’язку із тим, що я фактично на дату подання даної позовної заяви проживаю в місті Києві (договір оренди житла додається) та мною оскаржується правовий акт індивідуальної дії (дії суб’єкта владних повноважень, які стосуються конкретно моїх інтересів), справа за моїм вибором підсудна саме _______________ районному суду.

Крім того повідомляю суд, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, що у даному позові.

Відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

Згідно ч. 4 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка оскаржила постанову у справі  про  адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

З цього приводу свою правову позицію також висловив Верховний Суд України у постанові від 13.12.2016 року. У даній постанові зроблено висновок, що при оскарженні постанов у справах про адміністративне правопорушення особа звільняється від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 5, 19, 20, 25, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПРОШУ:

1. Прийняти дану позовну заяву до провадження та задовольнити її.


2. Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1300389 від 06.07.2019р. про накладення адміністративного стягнення, у зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

Додаток:

• завірена копія постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1300389 від 06.07.2019р. на ___ арк.;


• завірена копія договору оренди нерухомого майна на ___ арк.;


• копія позовної заяви з додатками (для Відповідача) на __ аркушах.

Від сплати судового збору я звільнений на підставі ч. 4 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (обґрунтування наведено вище).

__.07.2019р. _______________ ____________________

                             (підпис)                    (П.І.П.)