Переход с НДС на единый налог 5%

На Ваш вопрос отвечаю:

 Согласно ст. 184.7. НКУ Если товары / услуги, необоротные активы, суммы налога по которым были включены в состав налогового кредита, не были использованы в налогооблагаемых операциях в пределах хозяйственной деятельности, такой налогоплательщик в последнем отчетном (налоговом) периоде не позднее даты аннулирования его регистрации как плательщика налога обязательства вязаный определить налоговые обязательства по таким товарах / услугах, необоротных активах исходя из обычной цены соответствующих товаров / услуг или необоротных активов, кроме случаев аннулирования регистрации плательщика налога в результате реорганизации плательщика налога путем присоединения, слияния, преобразования, разделения и выделения в соответствии с законом.

База налогообложения.

В  соответствии с п. 184.7 НК база налогообложения остатков должна определяться исходя из обычной цены. Обычной является цена, определенная сторонами договора (пп. 14.1.71 НК). Поскольку сторон договора в данной ситуации нет, то определять обычную цену придется иным способом. В частности, ею может быть оценочная стоимость остатков, определенная независимым оценщиком согласно соответствующим нормам законодательства. Однако проведение оценки, как правило, – дело недешевое, да и ее обязательность для нашего случая нормами НК не установлена. Поэтому рекомендуем определять обычную цену в порядке, приведенном в п. 189.1 и 198.5 НК, который применяется в других случаях «условной поставки».

 А именно в качестве обычной цены рекомендуем использовать: для необоротных активов – их балансовую (остаточную) стоимость по состоянию на начало последнего отчетного периода;

для товаров (услуг) – стоимость их приобретения.

Кроме того, напомним, что с 01.01.15 г. (согласно обновленной редакции п. 188.1 НК) база налогообложения операций по поставке также должна быть не ниже, чем вышеприведенные величины.Привожу позицию ДФС по данному вопросу.

Лист ДФС від 12.11.2015 № 24137/6/99-99-19-03-02-15

Про розгляд звернення

         Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо визначення податкових зобов’язань за необоротними активами, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту та на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника, та повідомляє.

            Порядок анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється статтею 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

         Законодавчі підстави для анулювання реєстрації особи як платника податку визначено статтею 184 ПКУ.

Відповідно до пункту 184.1 статті 184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

         У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункт 184.6 статті 184 ПКУ).

         Пунктом 184.7 статті 184 ПКУ визначено, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

         Відповідно до підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПКУ звичайною ціною є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

         Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

            Отже, платник податку, у якого на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ обліковуються необоротні активи, суми податку по яких під час їх придбання були включені до складу податкового кредиту, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов'язання за такими необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

 P.S. Если суммы НДВ по "условной поставке" сущуственные, то возможно провести реорганизацию предприятия. Как сказано в п. 184.7 "...кроме случаев аннулирования регистрации плательщика налога в результате реорганизации плательщика налога путем присоединения, слияния, преобразования, разделения и выделения в соответствии с законом."

С уважением, аудитор Ростовская Н.В.